Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

живіт

Живі́т, -вота́, м. 1) Животъ. Живіт товстий, а лоб пустий. Ном. № 6358. бере́, хапа́є за живіт. Говорится о боли въ животѣ, а также и для обозначенія зависти, скупости, горя объ утратѣ и пр. Ном. № 8159. Бере як багатого за живіт. Ном. № 13886. будь здорова з животом! Привѣтствіе отца дочери, когда онъ придетъ къ ней на родины. Мил. 21. ба́бини животи́. Трясина, болото. Ном. № 13430. 2) Жизнь. Даруй мене живото́м. Черк. у. За живота́. При жизни. Даю ще за живота свого на діти дещо з худоби своєї. Те станеться за нашого ще живота. К. XII. 14. ма́ти бо́га в животі́. Имѣть совѣсть. На таку людину хто ж таки стане ремствувать, коли вона має Бога в животі. Хата, 184. Чи в тебе Бога в животі нема, що.... ти все по тих шинках тягаєшся? Рудч. Ск. II. 22. к животу́ зболити. Пощадить, не убить. Дам я тобі.... старшого сина на послугу, — він тобі колись пригодиться за те, що ти мене (вовчицю) к животу зволив. Рудч. Ск. І. 134. Ум. животик, живото́к, живото́чок. Ув. животи́ще.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 481.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВІТ"
Братаничка, -ки, ж. = братанка. Н. Вол. у.
Бульва, -ви, ж. Луковица. Додають цибулі (гички або бульви). МУК. І. 97.
Волошечка, -ки, ж. Ум. отъ волошка.
Коловатень, -тня, м. Отдѣльно выросшій и потому вѣтвистый, развѣсистый стебель конопли. Желех.
Муштро́вий, -а, -е. Имѣющій военную выправку. Загне голову, як муштровий кінь. МВ. І. 27.
Набазі́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. набазі́катися, -каюся, -єшся, гл. Наговариваться, наговориться, набалтываться, наболтаться.
Пострибун, -на, м. Скакунъ, шалунъ. Ум. пострибунчик. О, мій пострибунчик! мій кокотень маленький. Г. Барв. 6.
Прапорщичка, -ки, ж. = прапірка.
Прасувати, -су́ю, -єш, гл. 1) Жать, выжимать, давить. Сир прасувати. 2) Гладить, утюжить. Буду білі хусти прати... — Где будеш сушила?.. — Где будеш прасувала? Чуб. V. 1199. Насилу володала руками, прасуючи залізком мушлинову сукню. Левиц. І. 179.
Хлептати, -пчу, -чеш, гл. = хлебтати. Не погане море, що собаки хлепчуть. Ном. № 5210. Та ж він хлепче кров людськую, мов собака воду. К. МБ. X. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИВІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.