Вивертатися, -таюся, -єшся, сов. в. вивернутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Выворачиваться, вывернуться.
2) Выворачиваться, выворотиться, опрокидываться, опрокинуться, переворачиваться, перевернуться. Вивернувся з човна. Через голови вивертались. Вивернувся до-гори черева на ліжку.
3) Изворачиваться, извернуться. Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.
4) Разваливаться, развалиться. Вивернувся як кабан, вередує. Їхав напишившись, а то ще як здибався з ким, то вивернеться на бричці і гука: «торкай!»
5) Преимущ. въ сов. в. Растянуться, упасть мертвымъ, безъ чувствъ. Як плигне йому під ноги кішка, — він схопив рукавицю та й ударив її на-оддаль, — та́ так і вивернулась. Ото кожна до корита, та ухватить та й вивернеться. І так усі чисто попеклись.
Гобзувати, -зую, -єш, гл. Изобиловать. Колесниця Божа дивна тьмами воїнства гобзує. Вѣроятно это слова просто перенесено Кулишемъ изъ ц.-славянскаго перевода псалма: «Колесница Божія тмами темъ, тысяща гобзующихъ».
Драни́чка, -ки, ж. Ум. отъ драниця.
Змережуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. змережитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Испещряться, испещриться узорами и пр.
2) Расшиваться, расшиться мере́жками.
3) О двухъ частяхъ рубашки, двухъ кускахъ ткани: соединяться, соединиться мере́жкою.
Нагляді́тися, -жу́ся, -ди́шся, гл. Насмотрѣться. З рук наробитись, з ніг находитись, а з очей наглядітись.
Полячитися, -чуся, -чишся, гл. Ополячиваться. Самохіть полячилась наша вельможна, гоноровита Русь.
Сніданенько, -ка, с. Ум. отъ снідання.
Термосити 1, -шу, -сиш, гл. Рвать; дергать; тормошить. Свиня термосить сорочку. Було не савити, не варварити, ні амбросити, іно куделю термосити. Піде маленьке і термосить тата: вставайте.
Требувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Пробовать, отвѣдывать. Борз. Сосниц. у.
2) Пробовать, пытаться, испытывать. Сосн. у. Розуму требую.
3) — чо́го, чим. Нуждаться, имѣть необходимость въ чемъ. Пана сі не бою, війтом не требую.
Утишка, -ки, ж. Затишье.
