Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жируха 2
жирушка
житво
жительний
житець
житечко
житечний
жити
житина
житися
житка
житло
житний
житник
житнисько
житниця
житнище
житняк
житняний
житнянка
жито
житов'я
життєвий
життєпис
життєписний
життєчко
життя
житце
житяний
жихлий
жихунець
жиця
жичати
жичечка
жичити
жичка I
жичка II
жичливий
жичливість
жінва
жінка
жінота
жінотва
жіноцтво
жіноцький
жіночий
жіночка
жінощина
жінчин
жлоктання
жлуктання
жлуктати
жлуктечко
жлуктити
жлуктій
жлуктійка
жлуктіяка
жлукто
жмак
жмакання
жмакати
жмаки
жмакувати
жменя
жмикати
жмикрут
жмикрутня
жмикрутський
жмиток
жмихи
жміль
жмінечка
жмінька
жморнути
жмуком
жмури
жмурити
жмуритися
жмурки
жмурко
жмут
жмуття
жнець
жнива
жниварь
жнивний
жниво
жнивовий
жниця
жнійка
жнія
жовдак
жовклий
жовкляк
жовкніти
жовкнути
жовна
жовна I
жовни
жовнір
жовнірство
жовнірський
жовнірування
жовнірувати
жовнірщина
жовнуватий
жовняний
жовняр
жовтавий
жовтачка
жовтень I
жовтень II
жовтизна
жовтий
жовтило
жовтина
жовтинці
жовтити
жовтільниця
жовтісінький
Глиняний, -а, -е. Глиняный. Шевч. 437.
Зали́заний, -а, -е. 1) Зализанный. 2) Прилизанный. Вертить лисою зализаною головою перед хлопцями. Левиц. ПЙО. І. 363.
Зві́дки, звідкі́ль, звідкіля́, нар. Откуда. Звідки тебе, серце, виглядати? Лавр. 39. Хилилися густі лози, звідкіль вітер віє. Чуб. V. 240. Хто він такий і звідкіля він? Рудч. Ск. ІІ. 20.
Клуботатися, -чу́ся, -чешся, гл. Клубиться. Дим почав клуботатися. Мир. Пов. І. 114. Вже нема, далеко, тілько пил слідом клубочеться. МВ. І. 47.
Кнурячий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борову. Волосся жорстке, як кнуряча щетина. Стор. МПр. 129.
Міх I, мо́ху, м. = мох. Стара, старезна, аж її міх покрив. МВ. ІІ. 65.
Пуком нар. О паденіи: быстро, подобно камню. Горобці пуком падають. Мнж. 191.
Скопердин, -на, м. Родъ, игры.
Трусак, -ка, м. = трусь. Вх. Зн. 71.
Штирма нар. Объ ударѣ: пырнувъ, толкнувъ, кольнувъ концемъ (палки и пр.). Він штирма вдарив мене під бороду палицею. Екатер. у.
Нас спонсорують: