Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жируха 2
жирушка
житво
жительний
житець
житечко
житечний
жити
житина
житися
житка
житло
житний
житник
житнисько
житниця
житнище
житняк
житняний
житнянка
жито
житов'я
життєвий
життєпис
життєписний
життєчко
життя
житце
житяний
жихлий
жихунець
жиця
жичати
жичечка
жичити
жичка I
жичка II
жичливий
жичливість
жінва
жінка
жінота
жінотва
жіноцтво
жіноцький
жіночий
жіночка
жінощина
жінчин
жлоктання
жлуктання
жлуктати
жлуктечко
жлуктити
жлуктій
жлуктійка
жлуктіяка
жлукто
жмак
жмакання
жмакати
жмаки
жмакувати
жменя
жмикати
жмикрут
жмикрутня
жмикрутський
жмиток
жмихи
жміль
жмінечка
жмінька
жморнути
жмуком
жмури
жмурити
жмуритися
жмурки
жмурко
жмут
жмуття
жнець
жнива
жниварь
жнивний
жниво
жнивовий
жниця
жнійка
жнія
жовдак
жовклий
жовкляк
жовкніти
жовкнути
жовна
жовна I
жовни
жовнір
жовнірство
жовнірський
жовнірування
жовнірувати
жовнірщина
жовнуватий
жовняний
жовняр
жовтавий
жовтачка
жовтень I
жовтень II
жовтизна
жовтий
жовтило
жовтина
жовтинці
жовтити
жовтільниця
жовтісінький
Балок, -лка, м. Ум. отъ бал.
Змірити, -рю, -риш, змі́ряти, -ряю, -єш, гл. Смѣрить, измѣрить. Не увіриш, поки сам не зміриш. Ном. № 6831. Добре чуже лихо міряти — зміряй своє. Ном. № 2354.
Зморщити, -щу, -щиш, гл. Сморщить. Рудч. Ск. II. 108.
Ключечка, -ки, ж. Ум. оп. ключка.
Кумася, -сі, ж. Ум. отъ кума.
Марнотра́тити, -чу, -тиш, гл. = марнотравити.
Огидити, -джу, -диш, гл. 1) Загадить. 2) Опорочить, обезчестить.  
Понехаяти, -хаю, -єш, гл. = понехати. Кого 'сте любили, уж го понехайте. Гол. II. 224.
Филозофія, -фії, ж. 1) Философія. Його наука була филозофія. Левиц. Пов. 10. 2) Предпослѣдній классъ духовныхъ семинарій. Сим. 175. Дай го до школи, і аж як скінчит филозофію, абись му дав сей лист прочитати. Драг. 318.
Цьопинка, -ки, ж. = цьопка. Ум. цьопиночка. Вх. Зн. 78.
Нас спонсорують: