Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жируха 2
жирушка
житво
жительний
житець
житечко
житечний
жити
житина
житися
житка
житло
житний
житник
житнисько
житниця
житнище
житняк
житняний
житнянка
жито
житов'я
життєвий
життєпис
життєписний
життєчко
життя
житце
житяний
жихлий
жихунець
жиця
жичати
жичечка
жичити
жичка I
жичка II
жичливий
жичливість
жінва
жінка
жінота
жінотва
жіноцтво
жіноцький
жіночий
жіночка
жінощина
жінчин
жлоктання
жлуктання
жлуктати
жлуктечко
жлуктити
жлуктій
жлуктійка
жлуктіяка
жлукто
жмак
жмакання
жмакати
жмаки
жмакувати
жменя
жмикати
жмикрут
жмикрутня
жмикрутський
жмиток
жмихи
жміль
жмінечка
жмінька
жморнути
жмуком
жмури
жмурити
жмуритися
жмурки
жмурко
жмут
жмуття
жнець
жнива
жниварь
жнивний
жниво
жнивовий
жниця
жнійка
жнія
жовдак
жовклий
жовкляк
жовкніти
жовкнути
жовна
жовна I
жовни
жовнір
жовнірство
жовнірський
жовнірування
жовнірувати
жовнірщина
жовнуватий
жовняний
жовняр
жовтавий
жовтачка
жовтень I
жовтень II
жовтизна
жовтий
жовтило
жовтина
жовтинці
жовтити
жовтільниця
жовтісінький
Дери́люд, -да, м. Обдиратель, грабитель. Рк. Левиц.
До-ві́ку нар. Повѣкъ. Cм. До.
Живу́чість, -чости, ж. Живучесть. Желех.
Зухвалий, -а, -е. Дерзкій.
Нариґлюва́ти, ґлю́ю, -єш
Натрясти, -су́, -се́ш, гл. Встряхнуть, натрясти. Натряс його за чуба.
Пощадити, -джу́, -ди́ш, гл. Пожалѣть. Та ще такого козака у море пускать пощадили. АД. І. 184.
Розілляти, -ля́ю, -єш, гл. = розлити.
Телюжитися, -жуся, -жишся, гл. = теліжитися = плуганитися. Лохв. у.
Ширити, -рю, -риш, гл. 1) Расширять. То ширить їм, то зужує гряниці. K. Іов. 27. Будуть (снопи) возити, в стоги стежити, а в шир ширити, а в вись висити. Гол. II. 17. 2) Распространять. Левиц. І. Почав.... ширити кругом чутку. Єв. Мр. І. 45. Ширьте ви свою думку святу поміж земляками. К. (О. 1862. III. 23).
Нас спонсорують: