Загорі́лець, -льця, м. Фанатикъ.
Занепада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. занепа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Приходить, придти въ упадокъ. 2) Надрывать, надорвать здоровье, ослабѣвать, ослабѣть, обезсилѣть. І сього часу, як занепав о. Гервасій, то до півроку так висох. Занепав од ран наш батько. Ти так занепав, синку, з своєю чумачкою, що й не пізнаєш тебе, тілько одні очі блищать. Мій хлопець чогось занепав: каже, голова болить і на світ не можна ся дивити.
Засмі́чувати, -чую, -єш, сов. в. засміти́ти, -чу́, -тиш, гл. Засорять, засорить.
Позабріхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Завраться (о многихъ). Позабріхувались уже ви так, що далі нікуди.
Пообносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и обнести, но во множествѣ.
Радка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Розрюмсатися, -саюся, -єшся, гл. Расплакаться.
Скрипарь, -ря, м. = скрипаль.
Стерчати, -чу́, -чи́ш, гл. = стирчати.
Цяточка, -ки, ж.
1) Ум. отъ цята.
2) Раст. Bellis perennis.