Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жируха 2
жирушка
житво
жительний
житець
житечко
житечний
жити
житина
житися
житка
житло
житний
житник
житнисько
житниця
житнище
житняк
житняний
житнянка
жито
житов'я
життєвий
життєпис
життєписний
життєчко
життя
житце
житяний
жихлий
жихунець
жиця
жичати
жичечка
жичити
жичка I
жичка II
жичливий
жичливість
жінва
жінка
жінота
жінотва
жіноцтво
жіноцький
жіночий
жіночка
жінощина
жінчин
жлоктання
жлуктання
жлуктати
жлуктечко
жлуктити
жлуктій
жлуктійка
жлуктіяка
жлукто
жмак
жмакання
жмакати
жмаки
жмакувати
жменя
жмикати
жмикрут
жмикрутня
жмикрутський
жмиток
жмихи
жміль
жмінечка
жмінька
жморнути
жмуком
жмури
жмурити
жмуритися
жмурки
жмурко
жмут
жмуття
жнець
жнива
жниварь
жнивний
жниво
жнивовий
жниця
жнійка
жнія
жовдак
жовклий
жовкляк
жовкніти
жовкнути
жовна
жовна I
жовни
жовнір
жовнірство
жовнірський
жовнірування
жовнірувати
жовнірщина
жовнуватий
жовняний
жовняр
жовтавий
жовтачка
жовтень I
жовтень II
жовтизна
жовтий
жовтило
жовтина
жовтинці
жовтити
жовтільниця
жовтісінький
Домі́рний, -а, -е. Соразмѣрный. Черк. у.
За́мах, -ху, м. 1) Взмахъ, розмахъ. У правій руці кращий замах, ніж у лівій. Н. Вол. у. одни́м, за одни́м за́махом. Сразу. Вона випила її не по-жіночи, — прикуштовуючи, а одним замахом. О. 1862. VII. 33. під сей, той за́мах. Въ этотъ, въ тотъ разъ. Тоді саме, під той замах, мабуть і її зачеплено. Верхнеднѣпр. у. 2) Покушеніе, посягательство. Лядський замах на благочестиє. К. Кр. 15.
Зглота́, -ти́, ж. Толпа, скопленіе народа, давка. Вх. Зн. 21.
Инше нар. = и́накше. Може як инше це зробити? Куди инше. Въ другое мѣсто. Ішов бідний чоловік у Степанівні на ярмарок, а може куди инше. Рудч. Ск. II. 25.
Нахапати, -па́ю, -єш, гл. Нахватать, набрать много; накрасть. Хіп, хіп! Нахапав чужих гусенят за пазуху четверо. Г. Барв. 314.
Невгавучий, невгавущий Неустанный, неугомонный.
Підбармовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. підбармуватися, -муюся, -єшся, гл. 1) Подкрашиваться, подкраситься. 2) Поддѣлываться, поддѣлаться. Пластун підбармовується ходом тієї звіряки, яку він... сподівається знайти. О. 1862. II. 6
Хмизувати, -зую, -єш, гл. 1) Бить прутомъ. Хмизує добре. 2) Покрывать хмизом.
Центаврія, -рії, ж. = центурія. ЗЮЗО. І. 122.
Цілий, -а, -е. 1) Цѣлый, весь. Баба з нехочу ціле порося ззіла. Ном. № 5058. Хоч вивози цілий ліс, то все буде оден біс. Ном. № 3220. Ледащо з цілого світа. Ном. № 2954. Газда цілою губою. Ном. № 10102. Коли дивиться — аж стоїть на березі якась людина, ціла в шерсті. Рудч. Ск. Цілу хату скопали, а грошей не найшли. Рудч. Ск. І. 188. 2) Цѣлый, неповрежденный. Вставать треба, їдучи через мости, жеб були цілі кости. Ном. Тікай, поки ще ціла. Глиб. 3) Цѣлый, на лицо, неукраденный. І кози ситі, і сіно ціле. Ном. № 9935. Все я втеряв, нічого в мене не зосталось цілого. К. Іов. 42. 4) Полный. Діла вулиця дівчат. Сіна цілий віз. Ум. ціленький, цілесенький. Чуб. У. 687.
Нас спонсорують: