Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жируха 2
жирушка
житво
жительний
житець
житечко
житечний
жити
житина
житися
житка
житло
житний
житник
житнисько
житниця
житнище
житняк
житняний
житнянка
жито
житов'я
життєвий
життєпис
життєписний
життєчко
життя
житце
житяний
жихлий
жихунець
жиця
жичати
жичечка
жичити
жичка I
жичка II
жичливий
жичливість
жінва
жінка
жінота
жінотва
жіноцтво
жіноцький
жіночий
жіночка
жінощина
жінчин
жлоктання
жлуктання
жлуктати
жлуктечко
жлуктити
жлуктій
жлуктійка
жлуктіяка
жлукто
жмак
жмакання
жмакати
жмаки
жмакувати
жменя
жмикати
жмикрут
жмикрутня
жмикрутський
жмиток
жмихи
жміль
жмінечка
жмінька
жморнути
жмуком
жмури
жмурити
жмуритися
жмурки
жмурко
жмут
жмуття
жнець
жнива
жниварь
жнивний
жниво
жнивовий
жниця
жнійка
жнія
жовдак
жовклий
жовкляк
жовкніти
жовкнути
жовна
жовна I
жовни
жовнір
жовнірство
жовнірський
жовнірування
жовнірувати
жовнірщина
жовнуватий
жовняний
жовняр
жовтавий
жовтачка
жовтень I
жовтень II
жовтизна
жовтий
жовтило
жовтина
жовтинці
жовтити
жовтільниця
жовтісінький
Бузовка, -ки, ж. Потасовка? У нас тут за це бунт: не кладуть податі, а вони правлять, то така бузовка — до бою доходить. ЕЗ. V. 12.
Гидкий, -а, -е. Гадкій, противный, мерзкій, отвратительный, плохой. Чуб. V. 162. Гидкий, як поплазка. Ном. № 8494.
Допі́ро, допі́ру, нар. Теперь только, лишь только, только что. Драг. 44, 45. Грин. ІІІ. 360. Чуб. II. 45. Чого я тужу, чого я нужуся? Чого я допіро плакати учуся? Чуб. 450. Радий, наче допіро народився. Рудч. Ск. II. 160. Повів їх до клуні і дав їм по копі: Богові копу, Петрові копу і Павлові копу, та й допіру дає їм пообідати. Чуб. III. 157. Ми оце допіро приїхали. Уман. у.
Любисти́на, -ни, ж. Одинъ экземпляръ растенія любисток.
Ма́мчити, -чу, -чиш, гл. = мамкувати.
Навзакла́д нар. Объ закладъ. Побився Максим навзаклад. Мир. ХРВ. 145.
Осітняг, -гу и осітня́к, -ку, м. Растенія: а) Ситникъ, Juncus. Сим. 146. Вх. Пч. І. 10. б) Butomus umbellatus. L. ЗЮЗО. І. 115.
Полій, -лія, м. 1) Вода поверхъ льда. Мнж. 189. Не можна річку переїхать: полій пішов по льоду. Новомоск. у. 3) Раст.: а) Mentha aquatica L. ЗЮЗО. І. 128; б) Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. І. 128.
Поперечіплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перечепити, но во множествѣ.
Телеп меж., выражающее моментъ паденія, особенно во что-нибудь жидкое.
Нас спонсорують: