Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

живність

Жи́вність, -ности, ж. Пища, продовольствіе, припасы. Мкр. Н. 31. Як полетів старий сокіл на чужу україну живности доставати. КС. 1882. XII. 493.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВНІСТЬ"
Безсед, -да, м. = бескед. В темних пущах і безседах на горі високій. Мкр. Н. 27.
Вилаяти, -лаю, -єш, гл. Выругать. Вилаю так, що тобі в пельку не полізе. Ном. № 3605.
Відпроваджувати, -джую, -єш, сов. в. відпровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить, отсылать, отослать, отвести; спроваживать, спровадить, прогнать. Завтра відпровадить у Прилущину двісті жолнірів, щоб вони спалили Ржавець. Стор. МПр. 99. 2) Проводить, провести. Нам пошли, Боже, вік і здоров'я, щоб цей празник одпровадить, нового году діждать легенько. Ном. № 11573.
Ґедзу́нок, -нку, м. Искусство, умѣнье; толкъ. Треба на хитрощі, коли ґедзунку не достає. Кіев. г. У сього малого хлопця немає ґедзунку бігти. Лубен. у.
Зави́ти I, -ся. Cм. і. завивати, -ся.
Потішати, -ша́ю, -єш, сов. в. потішити, -шу, -шиш, гл. Радовать, обрадовать, утѣшать, утѣшить. Кого Бог засмутить, того і потішить. Ном. № 46. Нехай Ірод марно погибає, наш Бог предвічний всіх нас потішає. Чуб. III. 328. Подобно сь ти, мій миленький, тільки мене потішаєш, ой чую я через люде, що ти иншую кохаєш. Чуб. V. 125.
Прикладатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикластися, -ду́ся, -де́шся, гл. 1) Прикладываться, приложиться, быть приложеннымъ. 2) — до кого. Примѣняться, примѣниться къ кому. Не й нам треба до вас прикладатись. Нѣжин. у.
Притовкти, -вчу, -че́ш, гл. Придавить, вдавить, притиснуть.
Роменовий, -а, -е. Ромашковый.
Шкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Шипѣть и трещать на огнѣ. Тут кость і плоть, і жир шкварчали. Котл. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 103). Говоритъ также о сильномъ морозѣ. Мороз на дворі такий, що аж шкварчить. Рудч. Ск. II. 8. Cм. скварчати. Также объ особенно усердной работѣ. Ззіли по шматку хліба, та вп'ять до кіс, — аж шкварчить під косами. Драг. 244.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИВНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.