Відпитати Cм. відпитувати.
Допина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. допну́ти и доп'ясти́, -пну́, -не́ш, гл. 1) Оканчивать, окончить натягиваніе. 2) — чого́. Добиваться, добиться чего. 3) Тибрить, стибрить, красть, украсть. А таки допне щось. 4) Допекать, допечь, притискивать, притиснуть, поставить въ безвыходное положеніе. Сю весну як доп'яло, так і не дай Боже! Нема ні клаптя сіна й купити ніде.
Дратли́вий, -а, -е. Раздражительный.
Забезневи́нно нар. Безъ вины. Забезвинно душа пропада.
Імкий, -а́, -е́ = ємкий.
Отягати, -гаю, -єш, сов. в. отягти, -гну, -гнеш, гл. Оттягивать, оттянуть (внизъ своею тяжестью). Червонці аж кишеню мені отягнули.
Поболітися, -ліємося, -єтеся, гл. Заболѣть (о многихъ). Боли му ся поболіли, сам бідний заслаб.
Поскоромити, -млю, -миш, гл. Оскоромить.
Сидень, -дня, м. Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде!
Умішувати, -шую, -єш, сов. в. умісити, -шу, -сиш, гл.
1) Вымѣшивать, вымѣсить (тѣсто).
2) сов. в. умішати, -шаю, -єш. Примѣшивать, примѣшать.
