Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жовтість
жовтіський
жовтіти
жовтішати
жовтка
жовтковина
жовтлявий
жовтляк
жовтневий
жовто
жовтобокий
жовтобрюх
жовтобрюха
жовтобрюшок
жовтогарячий
жовтогарячка
жовтогрудий
жовтогрудка
жовтожар
жовтозелений
жовтозілля
жовток
жовтокрилий
жовтолиций
жовтоногий
жовтопуз
жовтоцвіт
жовточеревий
жовточниця
жовтушка
жовтюх
жовтявий
жовтяк
жовтяниця
жовтячище
жовтячок
жовч
жовчок
жоден
жолдак
жолдашня
жоліб
жолоб
жолобець
жолобина
жолобитися
жолобиця
жолобкуватий
жолобниця
жолобовий
жолобок
жолобуватий
жолобчастий
жоломіґа
жоломійка
жоломійковий
жоломія
жолопати
жолуддя
жолуденька
жолудик
жолудистий
жолудовий
жолудь
жона
жонва
жоних
жонота
жоноха
жоноцький
жонухна
жоренця
жоржина
жорілка
жорна
жорнавка
жорнівка
жорно
жорновий
жорость
жорства
жорсткий
жорстокий
жорстокість
жорстоко
жостір
жость
жребувати
жрець
жриця
жубелиця
жубовіти
жубровий
жувати
жуватися
жугало
жужелитися
жужелиця
жужель
жужмитися
жужмом
жуйка
жук
жуковина
жукуватий
жумрати
жупа
жупан
жупанець
жупанина
жупаниченько
жупанний
жупання
жупанок
жупанчик
жупел
жупити
жупище
жупнок
жур
Бардичка, -ки, ж. Ум. отъ барда.
Баштанниця, -ці, ж. 1) Хозяйка бакши. 2) Работница при бакшѣ.
Випинатися, -наюся, -єшся, сов. в. випнутися и вип'ястися, -пнуся, -нешся, гл. 1) Выпяливаться, выпялиться, выпячиваться, выпятиться, выставляться, выставиться впередъ. Його живіт страшенно випнувся, як здоровий гарбуз. Левиц. І. 172.
Жичли́вий, -а, -е. = зичливий. Доле моя нещаслива, коли будеш мі жичлива. Гол. ІІІ. 396.
Колючка, -ки, ж. 1) Шипъ растенія. Колючка залізла в ногу. 2) Колючее растеніе вообще. Бува і чоловік сьому колючці (будякові) пара. Греб. Прийшов у садок, намостив на дереві колючок і сів на їх. Рудч. Ск. 3) мн. Названіе растеній: Echium vulgare L, Tribulus terrestris L, Xanthium spinosum L. ЗЮЗО. I. 141. Будяки, колючки стремлять на просторі та глуха кропива купчиться. МВ. (О. 1862. І. 96). 4) = колька. П'ять ніч не спала: колючка колола. Конст. у. Я стара людина: або ногу підколю, або колючка нападе, то й опізнюся. Г. Барв. 497.
Короткість, -кости, ж. Краткость. Короткость часу. Желех.
Нало́га, -ги, ж. 1) Привычка, обыкновеніе, повадка. У нього налога пити горілку. 2) Отягощеніе, притѣсненіе. (Чорт у пеклі) мучив дармо, у всіх ярма з шиї не злізали, струп на плечах, бо по печах в ад дрова возили... Щоб скакали, не брикали, — кладуть в рот удили, сікуть плітью, щоб там митью ступою ходили. Всю налогу скоро Богу донесли во уші: не забарив, ад розорив, випустив всі душі. Пасх. вірша. КС. 1882. IV. 171. 3) Толпа, давка; напоръ, натискъ. Там налога така, що трохи пана не звалили, так налягли. Черк. у.
Промимрити, -рю, -риш, гл. Пробормотать, проговорить невнятно.
Ректорство, -ва, с. Ректорство, должность ректора. На ректорстві одпасує живіт. К. ПС. 83.
Спотиньга нар. Исподтишка. Спотиньга в стегно впилася. Котл. Ен. VI. 71. Це така собака, що спотиньга рве. Мнж. 192. Усе спотиньга і потягну що небудь. Г. Барв. 365.
Нас спонсорують: