Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жовтість
жовтіський
жовтіти
жовтішати
жовтка
жовтковина
жовтлявий
жовтляк
жовтневий
жовто
жовтобокий
жовтобрюх
жовтобрюха
жовтобрюшок
жовтогарячий
жовтогарячка
жовтогрудий
жовтогрудка
жовтожар
жовтозелений
жовтозілля
жовток
жовтокрилий
жовтолиций
жовтоногий
жовтопуз
жовтоцвіт
жовточеревий
жовточниця
жовтушка
жовтюх
жовтявий
жовтяк
жовтяниця
жовтячище
жовтячок
жовч
жовчок
жоден
жолдак
жолдашня
жоліб
жолоб
жолобець
жолобина
жолобитися
жолобиця
жолобкуватий
жолобниця
жолобовий
жолобок
жолобуватий
жолобчастий
жоломіґа
жоломійка
жоломійковий
жоломія
жолопати
жолуддя
жолуденька
жолудик
жолудистий
жолудовий
жолудь
жона
жонва
жоних
жонота
жоноха
жоноцький
жонухна
жоренця
жоржина
жорілка
жорна
жорнавка
жорнівка
жорно
жорновий
жорость
жорства
жорсткий
жорстокий
жорстокість
жорстоко
жостір
жость
жребувати
жрець
жриця
жубелиця
жубовіти
жубровий
жувати
жуватися
жугало
жужелитися
жужелиця
жужель
жужмитися
жужмом
жуйка
жук
жуковина
жукуватий
жумрати
жупа
жупан
жупанець
жупанина
жупаниченько
жупанний
жупання
жупанок
жупанчик
жупел
жупити
жупище
жупнок
жур
Ворожбит, -та, м. Гадальщикъ, колдунъ. Рудч. Ск. І. 43. Гол. І. 3.
Заніма́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. зайня́тися и заня́тися, -ймуся, -мешся, гл. Загораться, загорѣться, воспламеняться, воспламениться. Дмеш, дмеш, — ніяк не займається. Дров нарубав гнилих, то вони підсохнуть трохи та й займуться. Рудч. Ск. І. 124. Еге, гаси тепер, як занялось! Хата, 138. на зорю, на світ займа́тися. Свѣтать. Почина на світ займатись. МВ. ІІ. 61. Іще й на зорю не займається — імла.МВ. І. 13. 2) Краснѣть, покраснѣть отъ гнѣва, вспыхивать, вспыхнуть. А він як відкаже добре панові, то той так і займеться. Черк. у. Очі горіли, вся зайнялась і уші почервоніли. Г. Барв. 218. 3) дух заня́вся. Дыханіе захватило. Руки й ноги затрусились, у животі похолонуло, і дух занявсь, а сама ні з місця. Кв. І. 31.
Заплішува́ти 2, -шу́ю, -єш, гл. = заплішити. Росплішувалося мов ліжко, — треба заплішувати. Черниг. у.
Лакузка, -ки, м. Ум. отъ лакуза.
Нара́джувати, -джую, -єш, сов. в. нара́дити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать. Вже вони мені пороги позбивали, ходячи да нараджуючи, щоб я притьмом брався. Г. Барв. 413. Хороше нарадив. Ном. № 6122. Її чоловіка хтось і нарадив. Мнж. 9.
Пасічка, -ки, ж. Ум. отъ пасіка.
Семисотний, -а, -е. Семисотный. Випросталась, як семисотна верства. Ном. № 8625.
Співацький, -а, -е. Относящійся къ пѣвцу, пѣвчему.
Стяг, -гу, м. Знамя. К. ХП. 133. Усе живе, усе правдиве, усе чесне і до діла гаряче збіратиметься навкруги сього славетного стягу. О. 1862. III. 27.
Твердота, -ти, ж. Твердость, крѣпость, устойчивость. Шейк.
Нас спонсорують: