Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жовтість
жовтіський
жовтіти
жовтішати
жовтка
жовтковина
жовтлявий
жовтляк
жовтневий
жовто
жовтобокий
жовтобрюх
жовтобрюха
жовтобрюшок
жовтогарячий
жовтогарячка
жовтогрудий
жовтогрудка
жовтожар
жовтозелений
жовтозілля
жовток
жовтокрилий
жовтолиций
жовтоногий
жовтопуз
жовтоцвіт
жовточеревий
жовточниця
жовтушка
жовтюх
жовтявий
жовтяк
жовтяниця
жовтячище
жовтячок
жовч
жовчок
жоден
жолдак
жолдашня
жоліб
жолоб
жолобець
жолобина
жолобитися
жолобиця
жолобкуватий
жолобниця
жолобовий
жолобок
жолобуватий
жолобчастий
жоломіґа
жоломійка
жоломійковий
жоломія
жолопати
жолуддя
жолуденька
жолудик
жолудистий
жолудовий
жолудь
жона
жонва
жоних
жонота
жоноха
жоноцький
жонухна
жоренця
жоржина
жорілка
жорна
жорнавка
жорнівка
жорно
жорновий
жорость
жорства
жорсткий
жорстокий
жорстокість
жорстоко
жостір
жость
жребувати
жрець
жриця
жубелиця
жубовіти
жубровий
жувати
жуватися
жугало
жужелитися
жужелиця
жужель
жужмитися
жужмом
жуйка
жук
жуковина
жукуватий
жумрати
жупа
жупан
жупанець
жупанина
жупаниченько
жупанний
жупання
жупанок
жупанчик
жупел
жупити
жупище
жупнок
жур
Відчай, -чаю, м. Безнадежность. Употреб. лишь въ выраженіи: пустити на одчай божий, — на одчай душі. На все отважиться, дѣлать, всѣмъ рискуя. Ном. № 2294 и стр. 286, № 2294.
Дні́пер, Дніпро́, -пра́, м. Рѣка Днѣпръ. Роби, як Дніпер робить. Чуб. І. 247. Дніпро-батько. Ном. № 725. Ой як будеш же ти, серденятко моє, Дніпром-водою плисти. Мет. 24.
Жидю́к, -ка́, м. Жидокъ, еврейчикъ. Заклинає жидюка. Рудан. І. 62.
Збреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Солгать, соврать. Чи справді так було, чи може хто збрехав. Гліб. 217.
Ми́лий, -а, -е. 1) Милый, любезный. Батько милий, мати мила, дівчина миліща. Чуб. V. 110. по-під сам милий біг просити кого. Молить, заклинать. Желех. 2) Милый, возлюбленный. Милий милу покидає, — вороги раденькі. Н. п. Нехай милий подивиться, що на серці діється. Мет. 15. 3) Пріятный, любезный. Ум. миленький, милесенький. Миленький, милесенький мій! Мет. Моя мила милесенька, голубка сивесенька. Чуб. V. 13.
Натурчати, -чу́, -чи́ш, гл. = натуркати.
Одягний, -а, -е. = одіжний 2. Г. Барв. 380, 104. К. ЧР. 223. Червона як рожа та таки й одягна. Кв. І. 133. Сам одягний — таки зовсім як міщанин. Ном. стр. 219. Ум. одягне́нький. О. 1862. IX. 68.
Підкопати, -ся. Cм. підкопувати, -ся.
Утікати, -каю, -єш, сов. в. утекти, -чу, -чеш, гл. 1) Убѣгать, убѣжать. Утікав перед вовком, а впав на медведя. Ном. № 1790. Від напасти полу вріж та втікай. Ном. № 1758. 2) Втекать, втечь.
Хазяїнуватий, -а, -е. = хазяїновитий. Він був собі убогий, та хазяїнуватий. Г. Барв. 172.
Нас спонсорують: