Вітати, -таю, -єш, гл. 1) Привѣтствовать. Пан того попа вітає: Ну що, батюшко, як ваш хліб? роспитує. 2) Принимать (гостей). Тобою, рибо, гостій вітати, а моїм пером листи писати. Тогді стали його вітати медом шклянкою і горілки чаркою. 3) Приглашать. Музику наймає і нерівню титарівну у танець вітає. 4) Заходить. Хто вірно кохав, той часто вітає. 5) Витать, носиться. Сам Бог вітав над селом.
Іста, -ти, ж. Капиталъ, основной капиталъ. Купимо (хліба)... й станемо продавати... Як виручимо свою істу та й мотнемось, купимо у Рассєі подешевше та вп'ять з баришем будемо продавати. Як так робити, то гроші потратимо, а не тільки прибили не буде, та й істу утеряємо.
Му́рин, -на, м. 1) Мавръ. Отелло, венецький мурин. 2) Кличка собаки.
Насолювати, -люю, -єш, сов. в. насолити, -лю́, -лиш, гл. Насаливать, насолить.
Невпокій, -кою, м. Безпокойство; волненія, тревоги. За дурною головою і ногам невпокій. Загинула його проба пера серед невпокою життя громадського. Поривало хлопця до сваволі, до невпокою.
Перекабатити, -бачу, -тиш, гл.
1) Перевернуть, опрокинуть.
2) — на свой. Передѣлать по своему.
Підвусний, -а, -е. — хлопець. Юноша. Ще бувши чурою, підвусним хлопцем.
Цібе меж. Восклицаніе, которымъ отгоняютъ собакъ. А ціба! окропу на пса! ціба! Ач прокляті собаки, як звикли до порога. Цібе! Черномор.
Чортополох, -ху, м. Раст. а) Carlina acaulis. б) Xanthium spinosum L. в) Carduus nutans L.
Широковерхий, -а, -е. Съ широкимъ верхомъ.