Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жовтість
жовтіський
жовтіти
жовтішати
жовтка
жовтковина
жовтлявий
жовтляк
жовтневий
жовто
жовтобокий
жовтобрюх
жовтобрюха
жовтобрюшок
жовтогарячий
жовтогарячка
жовтогрудий
жовтогрудка
жовтожар
жовтозелений
жовтозілля
жовток
жовтокрилий
жовтолиций
жовтоногий
жовтопуз
жовтоцвіт
жовточеревий
жовточниця
жовтушка
жовтюх
жовтявий
жовтяк
жовтяниця
жовтячище
жовтячок
жовч
жовчок
жоден
жолдак
жолдашня
жоліб
жолоб
жолобець
жолобина
жолобитися
жолобиця
жолобкуватий
жолобниця
жолобовий
жолобок
жолобуватий
жолобчастий
жоломіґа
жоломійка
жоломійковий
жоломія
жолопати
жолуддя
жолуденька
жолудик
жолудистий
жолудовий
жолудь
жона
жонва
жоних
жонота
жоноха
жоноцький
жонухна
жоренця
жоржина
жорілка
жорна
жорнавка
жорнівка
жорно
жорновий
жорость
жорства
жорсткий
жорстокий
жорстокість
жорстоко
жостір
жость
жребувати
жрець
жриця
жубелиця
жубовіти
жубровий
жувати
жуватися
жугало
жужелитися
жужелиця
жужель
жужмитися
жужмом
жуйка
жук
жуковина
жукуватий
жумрати
жупа
жупан
жупанець
жупанина
жупаниченько
жупанний
жупання
жупанок
жупанчик
жупел
жупити
жупище
жупнок
жур
Бантувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Безпокоить; толкать. Вх. Зн. 1. 2) Уничтожать. Вх. Лем. 389.
Відлуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відлупитися, -плюся, -пишся, гл. Отлупливаться, отлупиться, откалываться, отколоться.
Відстати Cм. відставати.
Ґуґлюва́тий, -а, -е. Покрытый шишками. Новомоск. у. (Залюбовс.). Ґуґлювата деревина. Кіевск. у.
Згроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Обратить въ деньги. Як їхатимуть вже відсіль на Капказ на житло, то сей садок згрошять. Черк. у.
Мо́ркви́ця, -ці, ж. = морква 1. У городах чого там немає?.. капуста, морквиця, огірочки, стрючечки... О. 1862. IX. 111.
Новісінький, -а, -е. Новехонькій.
Перець, -рцю, м. Раст. а) перецъ, Piper. З перцем чи не з перцем, іно щоб з добрим серцем. Ном. б)собачий. Polygonum Hidropiper L. ЗЮЗО. І. 132. 2) дати перцю. Вздуть, дать трепку. 3) злидні та ще з перцем. Голь съ претензіями. Ум. перчик. Несу перчику, венберю на свою любу вечерю. Грин. III. 539.
Притрушувати, -шую, -єш, сов. в. притруси́ти, -шу́, -сиш, гл. Посыпать, посыпать, присыпать сверху. Онисько закопав його в землю, ще й зверху притрусив сухим бадиллям. Левиц. Пов. 228.
Урунюватися, -нююся, -єшся, сов. в. урунитися, -нюся, -нишся, гл. Покрывать, покрыть ниву густыми всходами, густо всходить, взойти, куститься (о посѣвѣ). Житом. Литин. Брацлав. у. Хліб, спасибі Богові, добре врунився. Як уруниться хліб, то пускають скот пастись. Литин. у. От побачите, що до перших приморозків ше так вруниться, як того треба. Брацл. у.
Нас спонсорують: