Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

живо

Жи́во нар. 1) Живо. Давно те діялось..., а здається — неначе вчора минуло, — так воно живо перед очима. Стор. ІІ. 2) Быстро, скоро. Було як вишле нас четверо жати, дак живо ниву знесемо. Хата, 103. Ум. живе́нько, живе́сенько. Став у Марусі на дворі живенько. Грин. ІІІ. 235.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВО"
Зауважа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = завважати.
Круглолиций, -а, -е. = кругловидий. Із за лісу, з за туману місяць випливав, червоніє круглолиций, горить, а не сяє. Шевч.
Куронька, -ки, ж. Ум. отъ ку́рка.
Мозо́ляти, -лю, -лиш, гл. Мозолить, утруждать, обременять.
Надгро́бок, -бка, м. = нагробок. Вистоявши службу, Шрам ходив із своїми од одного надгробка до другого. К. ЧР. 100.
Переночувати, -чую, -єш, гл. 1) Переночевать, проспать ночь. От, переночували ту ніч, коли на ранок... Рудч. Ск. II. 15. Дівчинонько, ввольни ж мою волю, переночуй хоч нічку зо мною. Чуб. V. 161. 2)кого́. Пустить на ночлегъ. Ой, дівчино, переночуй мене, козака молодого, і коня вороного. Чуб. V. 63.
Побивання, -ня, с. Забота, печаль. Г. Барв. 133. Душа моя втомилась побиванням. К. Іов. 21.  
Поговір, -во́ру, м. Толки, сплетни, пересуды. На Тетяну поговір, що Тетяна вмерла: вона лежить на печі, і ноги задерла. Ном. А на мене молодую поговір та слава. Мет. 85. Як ми любилися, та й не побралися, слави-поговору понабіралися. Мет. 84.
Пропрясти, -пряду, -де́ш, гл. Пропрясть извѣстное время.
Увернути, -ся. Cм. увертати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.