Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жаля
жалячка
жандар
жандарка
жандарський
жар
жара
жарений
жареня
жариво
жарина
жаристий
жарити
жаріння
жаркий
жаркість
жарко
жарливий
жарливість
жарнівка
жарок
жарота
жарт
жартівливий
жартівливо
жартівник
жартівниця
жартливий
жартливість
жартливо
жартовливий
жартовне
жартовник
жартування
жартувати
жартуватися
жартун
жартушки
жаруха
жарьоха
жас
жасати
жаско
жасмин
жасминний
жасний
жасно
жаснути
жати I
жати II
жатий
жатися I
жатися II
жатка
жаття
жах
жаханка
жахання
жахати
жахатися
жахливий
жахливість
жахливо
жахний
жахно
жахнути
жахнутися
жахота
жахтіти
жачка
жбан
жбановий
жбанок
жбанячий
жбир
жбирь
жбурити
жбух!
жбухати
жвавий
жвавість
жваво
жвавота
жвака
жвакання
жвакати
жвакнути
жвакота
жвакування
жвакувати
жвакун
жвакуня
жвати
жвахтати
жвачка
жвякати
жвяхтіти
жгут
жґринджатися
жґут
жданий
жданики
жданки
ждання
ждати
жджок
же
жеб
жебоніти
жебрак
жебран
жебраний
жебранина
жебрати
жебрацтво
жебрацький
жебрачий
жебрачка
жебри
жебрій
Дар, -ру, м. 1) Даръ, даяніе. Ні дар, ні купля. Ном. № 7619. Що ж нам за дар везуть? Срібло та золото. Чуб. ІІІ. 39. Виймив дари та й роздав. Федьк. Пов. Ви знаєте добрі дари давати дітям вашим. Єв. Л. XI. 13. Бо́жий дар. Св. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. Ном. № 136. 2) Дарованіе, таланта, даръ. Незвичайний дар розмови і оповідання. Левиц. Пов. 146. Квітка.... дав добру ознаку свого великого дару. К. Г. Кв. 18. Ум. Да́ронько. Мл. л. сб. 218.
Катряга, -ги, ж. = катрага. На току був льох, а над ним катряга чи половник. Св. Л. 206. Варять на таганах та на катрягах кашу. К. ЧР. 259.
Лазуряка, -ки, м. Лѣсной разбойникъ? Були ще лазуряки, грабили, убивали, оббірали гроші і ховали їх у лісі, на степу... сами тож де небудь пропадали в розбоях, а гроші оставались. ХС. IV. 9.
Наболі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Наболѣть. На боліло серденько від жалю.
Пелевня, -ні, ж. Родъ амбара, овина, гдѣ хранится солома, мякина, сѣно, также зерновой хлѣбъ. Желех. А ци дома 'сте, синове мої? Ой дома, дома на пелевні сут, на пелевні сут, злотічко віют. Гол. II. 70.
Пильний, -а, -е. 1) Прилежный, усердный, рачительный, тщательный, старательный. 2) Безотлагательный, нужный, спѣшный. Скорим часом, пильною годиною до города Чигрина прибував. АД. II. 6. 3) Пристальный. Пильний погляд. 4) Внимательный. Ум. пильне́нький, пильне́сенький.
Продирати, -ра́ю, -єш, сов. в. проде́рти, -деру́, -реш, гл. Продирать, продрать. Лізе на хату, продер стріху та й лапає в те місце, де сало висіло. Рудч. Ск. І. 193. Не продереш, очі, то продереш калитку. Ном. № 9970.
Процесія, -сії, ж. Церковное шествіе съ крестами, хоругвями. Чуб. І. 286. Лежать вони до світа; приходять до них з процесією, і беруть їх у церкву. Рудч. Ск. І. 79.
Тройняг, -гу, м. Раст. Trifolium medium L. Анн. 350.
Укутувати, -тую, -єш, сов. в. укутати, -таю, -єш, гл. 1) Окутывать, окутать, обворачивать, обворотить. Боги вкутані самими вишиваними рушниками. Г. Барв. 180. 2) Только сов. в. Выпить, съѣсть. Вишнівки з кварту укутали. Котл. Н. П. 347. Укутали, за 'дин день цілий хліб. Кролев. у.
Нас спонсорують: