Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жаля
жалячка
жандар
жандарка
жандарський
жар
жара
жарений
жареня
жариво
жарина
жаристий
жарити
жаріння
жаркий
жаркість
жарко
жарливий
жарливість
жарнівка
жарок
жарота
жарт
жартівливий
жартівливо
жартівник
жартівниця
жартливий
жартливість
жартливо
жартовливий
жартовне
жартовник
жартування
жартувати
жартуватися
жартун
жартушки
жаруха
жарьоха
жас
жасати
жаско
жасмин
жасминний
жасний
жасно
жаснути
жати I
жати II
жатий
жатися I
жатися II
жатка
жаття
жах
жаханка
жахання
жахати
жахатися
жахливий
жахливість
жахливо
жахний
жахно
жахнути
жахнутися
жахота
жахтіти
жачка
жбан
жбановий
жбанок
жбанячий
жбир
жбирь
жбурити
жбух!
жбухати
жвавий
жвавість
жваво
жвавота
жвака
жвакання
жвакати
жвакнути
жвакота
жвакування
жвакувати
жвакун
жвакуня
жвати
жвахтати
жвачка
жвякати
жвяхтіти
жгут
жґринджатися
жґут
жданий
жданики
жданки
ждання
ждати
жджок
же
жеб
жебоніти
жебрак
жебран
жебраний
жебранина
жебрати
жебрацтво
жебрацький
жебрачий
жебрачка
жебри
жебрій
Гру́ша, -ші, ж. 1) Груша (дерево и плодъ). Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Ном. № 383. Під грушею ляше та й спить. Руд. Ск. І. 175. Наказа́в на вербі́ груш. Пустяковъ, небылицъ наговорилъ. Ум. Гру́шка, гру́шечка.
Коловертень, -тня, м. = коловерть.
Крамарик, -ка, м. Ум. отъ крамарь.
Мурашни́к, -ка́, м. Муравейникъ. Н. Вол. у.
Обіз, обозу, м. = обоз. За татарми обіз іде, за обозом — кінь турецький. Гол. I. 97.
Полин, -ну, м. Раст. Artemisia Absinthium L. Вх. Пч. І. 9. Шух. І. 21. Вона її напувала гірким полином. Н. п. Ум. полиночок. Ой в нелюба гірка губа, ще й гірша полиночку. Чуб. V. 998.
Понурий, -а, -е. 1) Смотрящій внизъ. Понура свиня глибоко корінь копає. Ном. 2) Угрюмый, мрачный. Думи мої молодії, понурії діти. Шевч. Понурі думки. К. Іов. 10.
Похнюпа, -пи, об. Человѣкъ, постоянно смотрящій въ землю, угрюмый.
Так I нар. 1) Такъ, такимъ образомъ. Так Іван скакає, як му скрипки грає. Шейк. так саме, так само. Точно такъ, такъ точно. а чом не так? А почему и нѣтъ? Грин. І. 63. Не з так. Не очень. А що ж вона, хороша? — Не з так то, поганенька. Кост. (О. 1862. VI. 49). так-сяк. Кое-какъ. Сяк-так на косяк, аби не полюдськи. Шейк. так таки. Вотъ такъ. Так таки й поїду, тебе не спитавшись. так досто́ту. Такъ точно. Так достоту, як і торік гине товар на селі. Васильк. у. так то вже. Ужъ такъ, такъ сильно. Так то вже мене лає. МВ. (О. 1862. III. 41). 2) Безъ этого, безъ того. Журбою не накличу собі долі, коли так не маю. Шевч. -3) Да, такъ. Отсе, так, так! Сказал так, та не в смак. Шейк. 4) Такъ, безъ причины, безъ цѣли, безъ дѣла, напрасно. Я так прийшов. 5) за так гро́шей. Даромъ, безденежно, безвозмездно. Ум. такеньки, такечки. І так він те слово тихо, такеньки смутно промовив. МВ. (О. 1862. III. 55).
Харьківка, -ки, ж. Родъ шапки: смушковый околышъ, плисовый или бархатный верхъ. Вас. 156.
Нас спонсорують: