Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жаля
жалячка
жандар
жандарка
жандарський
жар
жара
жарений
жареня
жариво
жарина
жаристий
жарити
жаріння
жаркий
жаркість
жарко
жарливий
жарливість
жарнівка
жарок
жарота
жарт
жартівливий
жартівливо
жартівник
жартівниця
жартливий
жартливість
жартливо
жартовливий
жартовне
жартовник
жартування
жартувати
жартуватися
жартун
жартушки
жаруха
жарьоха
жас
жасати
жаско
жасмин
жасминний
жасний
жасно
жаснути
жати I
жати II
жатий
жатися I
жатися II
жатка
жаття
жах
жаханка
жахання
жахати
жахатися
жахливий
жахливість
жахливо
жахний
жахно
жахнути
жахнутися
жахота
жахтіти
жачка
жбан
жбановий
жбанок
жбанячий
жбир
жбирь
жбурити
жбух!
жбухати
жвавий
жвавість
жваво
жвавота
жвака
жвакання
жвакати
жвакнути
жвакота
жвакування
жвакувати
жвакун
жвакуня
жвати
жвахтати
жвачка
жвякати
жвяхтіти
жгут
жґринджатися
жґут
жданий
жданики
жданки
ждання
ждати
жджок
же
жеб
жебоніти
жебрак
жебран
жебраний
жебранина
жебрати
жебрацтво
жебрацький
жебрачий
жебрачка
жебри
жебрій
Відеречко, відерко, -ка, с. Ум. отъ відро.
Відпірати I, -раю, -єш, сов. в. відіпрати, відперу, -реш, гл. Отстирывать, отстирать, отмывать, отмыть (бѣлье).
Воскресати, -са́ю, -єш, сов. в. воскреснути, -ну, -неш, гл. Воскресать, воскреснуть. Христос воскрес. Ном. № 289.
Колодочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ колодка въ указанныхъ значеніяхъ. 2) Черенокъ ножа. Г. Барв. 463. 3) Подборъ деревянный, обтянутый кожей. Чуб. VII. 431. Ввійшов молодий парубок в крамній сіренькій козачині, в чоботях на колодочках. Левиц. Пов. 181. 4) Деревянная выпуклая часть сѣделки, — къ ней прикрѣплены металлическія дужки для пропуска черезсѣдельника. Вас. 160.
Нави́снути Cм. нависати.
Намі́ритися Cм. намірятися.
Перчаківка, -ки, ж. Перцовка, водка настоянная на перцѣ. Чуб. І. 118. Давайте лиш, млинців гарячих, а я ось пошаную гостей перчаківкою. К. ЧР. 247.
Плачущий, -а, -е. Плачущій. І пригадалася йому та дівчина плачуща. МВ. (О. 1862. І. 75).
Повідкупляти, -ляю, -єш, гл. Откупить, выкупить (во множествѣ).
Шкірити, -рю, -риш, гл.зуби. Оскаливать (зубы). Переносно шкірити зуби — смѣяться. Ти думаєш, ми не бачили, як ти шкірив зуби, як нас переписували? Ото не смійся. Св. Л. 67.
Нас спонсорують: