Вайлом нар. Во множествѣ, толпой. По сіль або там по рибу не ходять по одному, а все вайлом.
Византійський, -а, -е. Византійскій.
Дорі́кливо нар. Укоризненно.
Звіздяне́нький, -а, -е., Ум. отъ звіздяний.
Почащати, -ща́ю, -єш, гл. Учащать; часто ударять. А він все булавою його почаща, та бив, аж поки той упав.
Просоліти, -лію, -єш, гл. Просолиться, просолѣть. Солонії млаки слізьми просоліли. Просоліла риба.
Прошивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прошити, -шию, -єш, гл. 1) Прошивать, прошить. 2) Пронзать, пронзить. Коли втече від гострого заліза, то мідний лук прошиє його наскрізь.
Проща, -щі, ж.
1) Прощеніе, отпущеніе грѣховъ. За бідного прощу будеш мати.
2) Богомолье. На прощу ходили, у Києві були, каже. Їхали з усею сем'єю на прощу до якого манастиря да молились Богу.
Схороняти, -няю, -єш, сов. в. схоронити, -ню́, -ниш, гл. = ховати, сховати. А вже твою милу схоронили.
Таламбас, -су, м. = тулумбас.