Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

жаля
жалячка
жандар
жандарка
жандарський
жар
жара
жарений
жареня
жариво
жарина
жаристий
жарити
жаріння
жаркий
жаркість
жарко
жарливий
жарливість
жарнівка
жарок
жарота
жарт
жартівливий
жартівливо
жартівник
жартівниця
жартливий
жартливість
жартливо
жартовливий
жартовне
жартовник
жартування
жартувати
жартуватися
жартун
жартушки
жаруха
жарьоха
жас
жасати
жаско
жасмин
жасминний
жасний
жасно
жаснути
жати I
жати II
жатий
жатися I
жатися II
жатка
жаття
жах
жаханка
жахання
жахати
жахатися
жахливий
жахливість
жахливо
жахний
жахно
жахнути
жахнутися
жахота
жахтіти
жачка
жбан
жбановий
жбанок
жбанячий
жбир
жбирь
жбурити
жбух!
жбухати
жвавий
жвавість
жваво
жвавота
жвака
жвакання
жвакати
жвакнути
жвакота
жвакування
жвакувати
жвакун
жвакуня
жвати
жвахтати
жвачка
жвякати
жвяхтіти
жгут
жґринджатися
жґут
жданий
жданики
жданки
ждання
ждати
жджок
же
жеб
жебоніти
жебрак
жебран
жебраний
жебранина
жебрати
жебрацтво
жебрацький
жебрачий
жебрачка
жебри
жебрій
Дивни́ця, -ці, ж. Удивленіе. Дивни́ця кому́. Удивительно кому. Ото мені дивниця, що де воно з хати ся поділо. Камен. у.
Культурний, -а, -е. Культурный. Культурний світ. К. ХП. 23.
Мох, -ху, м. 1) Мохъ. Він такий уже старий, що увесь мохом обріс. Рудч. Св. II. 61. Налапав м'який мох, а під мохом твердий камінь. Левиц. І. Вам іти на мха, на темні луги. Маркев. 89. 2) Очески овечьей шерсти. Гол. Од. 39. Ум. мошо́к.
Обдиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. обідра́тися и обдертися, обдеруся, -решся, гл. 1) Обдираться, ободраться. 2) Обрываться, оборваться (о платьѣ), обнашиваться, обноситься. Чи бачиш, як ми обідрались. Котл. Ен. І.  
Овін мѣст. = він. Взяв овін княнейку попід білі бочки. Гол. І. 90.
Папороть, -ті, ж. Раст. папоротникъ, Aspidiun filit mas. Sw. и — femina Sw. Анн. 55. У Рогова указаны еще слѣдующія растенія съ этимъ названіемъ: Polypodium vulgare L, Pteris aquilina L, Strutiopteris germanica Willd. ЗЮЗО. I. 132, 133, 138.боло́тяна. Раст. Aspidium Thelypteris. ЗЮЗО. I. 113.
Погодувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Покормить. ЗОЮР. І. 147. Погодуй, положи, та хоть вп'ять побіжи. Чуб. V. 682. 2) Вскормить (многихъ). Ой як я живу, як я горюю, я своїх діточок не погодую. Мет. 248. Ох, милосердний Творче і всі святії отці, поможіть мені малих діток погодувати, із їх розума да й діждати. КС. 1884. І. 31. 3) Откормить (многихъ). Погодуєм... кабани. Рудч. Ск. II. 26.
Подаватися, -даюся, -є́шся, сов. в. податися, -дамся, -дасися, гл. 1) Подаваться, податься, наклоняться, наклониться. Зелененька ялиночка на яр подалася. Чуб. V. 122. 2) Раздаваться, раздаться, расширяться, расшириться. Ном. № 12013. Широкая да улиця да ще й подалася. Чуб. V. 421. 3) Отступать, отступить, подвигаться, подвинуться. Перед мечем назад не подається. К. Іов. 89. 4) — кому. Уступать, уступить, податься. Грицько перший, раз подався кацапові, а другий раз не подався. Рудч. Ск. І. 201. 5) Ослабѣть, похудѣть. Його жінка дуже подалась, змізерніла, зблідла. Лев. Пов. 155. 6) Отправляться, отправиться. Подалась до річки. Мнж. 1. Подалась на чуже село. Г. Барв. 366. Глянув тільки в хату, та й подавсь геть у поле. Зміев. у. Осідлали кониченьки, в степи подалися. Грин. ІІІ. 591. 7)на поталу. Cм. потала.  
Терполої, -ло́їв, мн. = кирполої. Херс.
Устерегтися, -жуся, -жешся, гл. Уберечься. Хатнього злодія не встережешся. Ном. № 11096.
Нас спонсорують: