Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсікати

Розсікати, -ка́ю, -єш, сов. в. розсікти, -січу, -чеш, гл. Рассѣкать, разсѣчь. Грин. ІІІ. 587. Мечем гострим розсікає і о камінь розбиває. Чуб. III. 364.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСІКАТИ"
Волинка, -ки, ж. Жительница Волыни. Ум. волиночка. Татари ідуть, волиночку везуть. АД. І. 83.
Го́рбик, -ка, м. Ум. отъ горб.
Докоти́ти, -ся. Cм. докочувати, -ся.
Допе́рти Cм. допорати.
Каптанник, -ка, м. Шьющій кафтаны.
Мура́вка, -ки, ж. Ум. отъ мурава.  
Неприхильно нар. Неблагосклонно; недружелюбно.
Промовець, -вця, м. Ораторъ. Левиц. МБ. 28.
Спрагота, -ти, ж. = спека. Вх. Лем. 469.
Фалатє, -тя, с. соб. Лохмотья. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.