Вон нар.
1) = геть. Жаль батька, та вон несуть. Або світи, або вон лети.
2) = вонка. Коль вон сижу, тебе вижу.
Гнати, -жену, -неш, гл.
1) Гнать, погонять. Волові дай полови, та жени поволі, а коневі — вівса, та жени як пса. гоном гнати. Быстро гнать.
2) Гнать, прогонять. Хоч правду женуть люде, та правда завше буде. Молодих рекрут женуть кудись через наше село.
3) Быстро бѣжать, ѣхать. Жене як вітрів батько.
4) Загонять, забивать. Шпиці за нігті гнали і йому муки завдавали.
5) — горілку.
6) — гони. Cм. гони. — химороди. Cм. химороди.
Ґазди́ня, -ні, ж. Хозяйка. Ум. Ґазди́нька, ґазди́нечка, ґазди́нонька.
Дзиґа́рок, -рка, дзиґа́р, -ра, м. = Годинник. Чаще во мн. ч.: дзиґарки. Знає ту високу з дзиґарками дзвіницю.
Довба́ння, -ня, с. Долбленіе.
Забажа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Захотѣть, пожелать. Забажав неначе перед смертю. Заморського зілля забажала.
Захолодка нарѣч. Пока прохладно.
Поперед I нар.
1) Впереди. Поперед себе вражих ляхів облавою пруть. Поперед війська да січуть рубають.
2) Сперва. Поперед ти йди, а тоді я.
3) Прежде. Поперед усього. Поперед батька не лізь у пекло.
Савтира, -ри, савтирь, -рі, ж. Испорч. псалтирь.
Уторицею нар. Вдвое. Усі віддали йому вторицею.
