Віттіля, нар. = відти.
Граття́, -тя́, с. 1) Игра на инструментѣ. 2) Игра (забава). З граття то й лихо буває: у нас два парубки боролися, та й руку один виломив.
Заста́ва, -ви, ж. 1) Залогъ. Шинкарочко мила, усип меду-вина, бери на заставу коня вороного. А тут ще нема чого шинкарці і в заставу оддать. Положившії нову свиту і кожух в заставі. 2) Застава, пограничная стража. А у Тендрові острові Семен Скалозуб з військом у заставі стояв. Застави хоть стояли, та не густо, сторожа не пильнувала так, як от тепер по Збручеві, чи що. Ще недавно по тій річці застави стояли, по заставах орандарі мито з людей брали. 3) Хоругвь. Зійди, Господи, з неба, бо нам тя ту треба — заставу вишивати. 4) за́става. Ловушка для лѣсного звѣря. Ум. заста́вонька. Не веліла мати заставоньки брати.
Ма́йка, -ки, ж. 1) Шпанская муха. Lytta visicatoria. 2) — олійна. Майская букашка. Meloi proscarabeus.
Подзвонювати, -нюю, -єш, гл. Звонить. Ми, Правдичі, усі з давнезних давен подзвонюєм у предківську одвагу.
Покупатися, -паюся, -єшся, гл. Выкупаться. Душно, каже, сестро, на дворі, ходім покупаємось.
Половниця, -ці, ж.
1) = полуниця.
2) Полольщица. Полоти нездужаєш, — нехай тобі половницю нарає. По тім боці пшениченька, по сім боці половниченька.
Прикутий, -а, -е. Прикованный. Прикутий до стовпа.
Приперезати Cм. приперізувати.
Розгинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Разгибаться, разогнуться.
