Гиркати, -каю, -єш, гл. = гарикати.
Ду́лька, -ки, ж. Ум. отъ дуля.
Зіжда́ти, -жду́, -ждеш, гл. Подождать. Та як же мені було тебе не зіждати.
Келія, -лії, ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Перевезти із келії в хату на помості. Ум. ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. Сидить (чернець) у себе в келійці, чита боже слово. Ой построю келієчку на крутій горі.
Ма́рчити, -чу, -чиш, гл. = марнувати, марнотратити. Він не марчив свого добра, а так з добрими людьми прогуляв та пороздарював убожі. Марче моє добро. Хиба він призведе до добра? Одно худобу марчить та й годі.
Не-до-ладу, нар. Не такъ какъ слѣдуетъ; некстати. Не-до-ладу що зробив.
Околот, -ту, м.
1) Снопъ соломы; снопъ обмолоченный не развязаннымъ. Є у тебе околот на току? молотити в околот. Молотить не развязывая снопа.
2) Семь-восемь сноповъ околоту 1, связанныхъ вмѣстѣ. Ум. околотець.
Підвідник, -ка, м. Подводчикъ. Просив поранений хранцуз свого підвідника, щоб віз поволі.
Повішатися, -шаюся, -єшся, гл. Повѣситься. Побіг до того дуба і на ньому повішався.
Цюник, -ка, м.
1) = воробець тростяний. Cм. воробець 2.
2) Маленькая серебряная монета, выкапываемая въ землѣ.
