Бунтувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Бунтовать, бунтоваться. Не бунтуйте проти його, тяжко-важко покарає.
2) Бунтовать, возмущать. Бунтує народ.
Гальмо, -ма, с. 1) Тормозъ для остановки колеса экипажа, колеса мельницы (деревянныя дуги, сжимающія посредствомъ веревки мельничное колесо, когда надо остановить его) и пр. 2) Переносно: препятствіе, задержка. 3) Изъянъ. А нічого собі шкапина, — без гальма, ні за що зганить.
Гінкий, -а, -е. Тонкій и высокій, быстро вверхъ растущій. Це дерево дуже гінке стало, як його підчухрали. Тополя буцім на могилі гінкий та гнучий стан.
До́кладка, -ки, ж. Острота насмѣшка. Стіпний на докладки. Почну.... глузувати.... Вже на докладки я лихий.
Захлющытыся, -шуся, -щишся, гл. = захлюстатыся.
Карання, -ня, с. Наказаніе. Не боже карання, своє дуровання.
Ненажерливий, -а, -е. Ненасытный, обжорливый. Скатертина душа ненажерлива.
Охання, -ня, с. Оханіе. Чулися молоді жарти веселі, охання голосне між молодицями.
Садовити, -влю, -виш, гл. Садить, усаживать. Садовив його (синка) собі на шию, бігав з їм по хатах. Садовлять (молоду) на ослін.
Хитарь, -ря, м. Межа, граница.
