Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсада

Розсада, -ди, ж. 1) Разсада. Ти, капусто, ти, розсадо моя. Чуб. V. 1166.2) заяча. Раст. Sedum Telephium L. ЗЮЗО. І. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСАДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСАДА"
Доколо́ти, -ся. Cм. доколювати, -ся.
Запія́чити, -чу, -чиш, гл. Запить, запьянствовать. Я не загуляю, не запіячу, не засплюсь. Г. Барв. 193.
Затекти́ Cм. затікати.
Лю́дність, -ности, ж. Населеніе. Желех.
Напе́рсниця, -ці, ж. = наперстник 2Шух. І. 138.
Овеченька, овечечка, -ки, ж. Ум. отъ вівця.
Плескати, -щу, -щеш, гл. 1) Плескать. А нащо було плескати на його водою? 2) Хлопать въ ладоши; рукоплескать. Вийшла доня на улицю, в білі руки плеще. Лукаш. 125. 3) = випліскувати 2. Плещу, плещу хлібчик, дай, бабо, кіста! Харьк. 4) У кузнецовъ: клепать. Сумск. у. 5) Болтать, выдумывать. Що ти там плещеш, — хиба ніхто сього не знає або не чув зроду? 6) Шлепать (по грязи). А він і плеще до мене через рівчак. О. 1862. VI. 44.
Процвенькати, -каю, -єш, гл. Проговорить на малопонятномъ или непонятномъ языкѣ; вообще — проговорить, но презрительно.
Рудник, -ка, м. Рудокопъ.
Чикавка, -ки, ж. = чекіт. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСАДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.