Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розражати

Розражати, -жа́ю, -єш, сов. в. розрази́ти, -жу, -зиш, гл. Раздражать, раздражить, растравлять, растравить. Зібралася моя родинонька, та й не розважає, тільки мою та смерть престрашную хуже розражає. Чуб. V. 4 42. Ще гірше разразила її серце. Мир. Пов. І. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРАЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРАЖАТИ"
Боцян, -на, м. Аистъ, Ciconia.
Вискромаджувати, -джую, -єш, сов. в. вискромадити, -джу, -диш, гл. Выскребать, выскресть. А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане. Мнж. 99.
Да́коди нар. Иногда. Вх. Уг. 235.
Завкри́дно нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Камен. у. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи. Н. Вол. у.
Замача́ти, -ча́ю, -єш, гл. Омочить. Тонку спідниченьку дуже замачала. Гол. І. 64.
Лелета́ти, -чу, -чеш и долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Напѣвать? Вх. Зн. 32.
Повішеник, -ка, м. = повішальник. ЕЗ. V. 209.
Розбештати, -таю, -єш и розбештувати, -тую, -єш, гл. Разбаловать, развратить. О. 1862. І. 72. Оці його могоричі та трахтирі і розбештали. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Скоромний, -а, -е. Скоромный. Як то його душа навернеться в пятницю скоромне їсти. Ном. № 737.
Уживальність, -ности, ж. Употребительность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗРАЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.