Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розражати

Розражати, -жа́ю, -єш, сов. в. розрази́ти, -жу, -зиш, гл. Раздражать, раздражить, растравлять, растравить. Зібралася моя родинонька, та й не розважає, тільки мою та смерть престрашную хуже розражає. Чуб. V. 4 42. Ще гірше разразила її серце. Мир. Пов. І. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРАЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРАЖАТИ"
Вірган, -ну, м. = вігран. Над Єленою віргани грают. Kolb. I. 96.
Грома́дка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Кінний, -а, -е. Конный. Найменший брат піший піхотою за кінними братами уганяє. Дума. Покотились по базару кінні narodowi. Шевч. 197. Тут військо кіннеє валилось. Котл.
Наби́вач, -ча, м. 1) Палка, которой въ мельницахъ набиваютъ муку въ мѣшки. Новомоск. у. 2) Бондарскій инструментъ для набиванія обруча на бочку. Сумск. у.
Напру́джувати, -джую, -єш, сов. в. напру́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1) = напружувати. Напрудив свої сили. Левиц. КС. 2) Напускать, напустить (о блохахъ).
Познати Cм. познавати.
Поратівник, -ка, м. Спаситель; дающій помощь. ЕЗ. V. 60. Угоднику божий, поратівнику божий, поратуй мене! Шух. І. 38. Ум. поратівничок. ЕЗ. V. 109.
Самець, -мця, м. 1) Самецъ. Чуб. V. 317. 2) Раст. Aster amelius. Вх. Пч. II. 29.
Смакота, -ти, ж. Пріятный вкусъ. Пий горілочку, випивай смакоту. Чуб. V. 1100.
Хистко нар. Шатко. От же й тепер він, бачця, той же, да ні: усе в його стало якось хистко. К. ЧР. 318.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗРАЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.