Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розраювати

Розраювати, -раюю, -єш, сов. в. розра́яти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Отсовѣтывать, отговаривать, отговорить. Полюбив дівчину — розраяли люде, — мені молодому пароньки не буде. Н. п. Подавали рушники змовились, — чи годиться ж розраювати? МВ. І. 40. Розраяли, розсудили, щоб ми в парі не. ходили. Чуб. V. 242. 2) Посовѣтовать. Да розраяли мене вражі люде: іди заміж — луччей тобі буде. Чуб. V. 594.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРАЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРАЮВАТИ"
Ади, аді́т, аді́тетко, аді́тко (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех.
Артисти́чний, -а, -е. Артистическій, художественный. Желех. Як її (Книгу Іова) написано, не була вона книгою канонишньою, та й навпослі довго вважали її, здається, за твір артистишний і мирський. К. Іов. Передм. XV.
Дьо́готь, -гтю, м. = діготь. Тхне смолою та дьогтем. Левиц. І.
Коминяр, -ра, м. = коминотрус. Гайсинск. у.
Ласочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ласка 4. 2) Родъ игры, въ которой одинъ изъ играющихъ, держа руки подъ ладонями другого, старается ихъ выхватить и ударить по рукамъ противника. Чуб. III. 103.
Недбайливість, -вости, ж. = недбалість.
Опіяка, -ки, м. Пьяница. Черк. у. К. Бай. 41. Мир. ХРВ. 235.
Оріхолуп, -па, м. = лускогоріх. Вх. Пч. II. 9.
Реміння, -ня, с. соб. Ремни. АД. І. 104. За невміння деруть реміння. Ном. № 6035. Ум. реміннячко.
Роспинджений, -а, -е. Разважничавшійся, зазнавшійся. Роспинджена ляхва. К. ПС. 137.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗРАЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.