Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсмішити

Розсмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Разсмѣшить. А вже розсмішити, так їй подавай. Кв. І. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСМІШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСМІШИТИ"
Величночесний, -а, -е. Высокочестный, благородно честный. К. М. і X. 39.
Ділени́на, -ни, ж. Дѣлежъ. МУЕ. ІІІ. 169.
Мра́зниця, -ці, ж. Топкое, болотистое мѣсто въ лѣсу. Шух. І. 81.
Накара́ти, -ра́ю, -єш, гл. Наказать, покарать. От накарав мене Бог таким чоловіком! Г. Барв. 100. Накарав міх, то й торби страшно. Ном. № 5794.
Перековерзувати, -зу́ю, -єш, гл. Перестать капризничать.
Підлеститися Cм. підлещуватися.
Позамучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Замучиться, измучиться (о многихъ). Позамучуєтесь, танцюючи. Драг. 343.
Припасний, -а, -е. Запасной. Припасна копійка є у його. Камен. у.
Фруз, -за, м. Насѣк. Prionus coriarius. Вх. Пч. II. 27.
Чоботець, -тця, м. Ум. отъ чобіт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСМІШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.