Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсипатися

Розсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. розсипатися, -плюся, -плешся, гл. 1) Разсыпаться, разсыпаться. Горох розсипався. Волосся розсипалось по плечах. Веселий промінь сонця йшов через вікно, розсипався поміж зеленим листом. Левиц. Пов. 162. Голос його розсипався між скелями, як весняний перший грім. Левиц. Пов. 355. 2) Распадаться, распасться. Тая земля, що він одлупив, взяла та й розсипалася у його в руці. Чуб. І. 144. Цебер розсохся і розсипався. Рудч. Ск. I. 129. Ой упала зоря з неба та й розсипалася, мила зорю позбірала та й затикалася. Чуб. V. 1194. Розсипались жовті кости як жар по печі. Чуб. V. 739. 3) Разрѣшаться, разрѣшиться отъ бремени. У мене жінка розсипалась. Лохв. у. 4) Усиленно хлопотать, изъ кожи лѣзть. Зубиха ж тут так і розсипається. І сюди шатнеться, і туди мотнеться; і намисто Олені нав'язує на шию, і голову квітчає. Кв. II. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСИПАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСИПАТИСЯ"
Веліти, -лю, -лиш, гл. Велѣть, приказывать, приказать. Ой чому не прийшов, чому не приїхав, як я тобі, серденько, веліла? Мет. 31. не веліти. Не позволить, не велѣть, запретить. Мені мати не велить з тобою, серце, говорить. Мет. 54. Не велять ходити, дівчини любити. Мет. 92. Я не велю милому журитися. Мет. 99.
Занехлю́ювати, -хлю́юю, -єш, сов. в. занехлю́їти, -лю́ю, -єш, гл. Загрязнять, загрязнить, привести въ неряшливый, нечистый видъ. К. Кр. 24. Добра хазяйка, — так занехлюїла хату, що сміття по коліна!
Познущатися, -щаюся, -єшся, гл. Поиздѣваться.
Понапетльовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и напетлювати, во во множествѣ.
Поранник, -ку, м. Раст. Plantago lanceolata L. О. 1861. І. 206.
Практичній, -я, -є. Практическій. До практичньої мудрости. К. (О. 1861. І. 313).
Ріження, -ня, с. Сѣмя мужское. На сорочці у неї я бачила ріження — такі пятий, що бувають після гріха з чоловіком. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Скаль, -ля, м. Часть роя пчелъ, вылетающая предварительно, чтобы отыскать мѣсто для роя. Желех. Як має виходити рій, то дня за два виходить скаль да й літа, поки знайде способне місце — тоді і рій летить. Радом. у. Cм. скала 2.
Снити, сню, сниш, гл. Видѣть во снѣ. І був би він в царськім дворі багато ще снив, гукнув бо звін на Стефані, а він ся збудив. Федьк. І. 37.
Хватаний, -а, -е. = хапаний. Лучче своє латане, ніж чуже хватане. Ном. № 9685.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСИПАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.