Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обмівник

Обмівник, -ка, м. Клеветникъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМІВНИК"
Задобі́д нар. Въ предобѣденное время. О. 1862. І. 81.
Зазнава́ння, -ня, с. 1) Испытаніе. 2) Знакомство. 3) Близкія, любовныя отношенія. А жаль мені дівування, ню прежнюю зазнавання: ой як же ми любилися. Мил. 117.
Кваснути, -сну, -неш, гл. = квасніти. Шиплять, як кваснуть, буряки. Котл. Ен. III. 33.
Ли́пка, -ки, ж. 1) Ум. отъ липа. Ой у полі горина, стоїть липка зелена, ой на тій липці... три птахове співають. Чуб. V. 223. 2) Липовая кора, лубъ? А моя хата липками шита. Чуб. V. 412. 3) Раст. Spiraea Filipendula. ЗЮЗО. І. 170. 4) = липці. Для сниманія вишень — очеретяна липка. О. 1861. V. 36.
Маґільни́ця, -ці, ж. То-же, что и рубель, — валекъ для катанья бѣлья. Подольск. г. Cм. меґеля 1.
Отруби, -бів, мн.пилині. Опилки. Вх. Зн. 45.
Перевінчати, -ча́ю, -єш, гл. Обвѣнчать.
Повизолочувати, -чую, -єш, гл. Позолотить (во множ.). Такі повизолочувані усе пам'ятники.
Рукописний, -а, -е. Рукописный. Рукописний збірник. Стор. II. 153.
Чоботець, -тця, м. Ум. отъ чобіт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБМІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.