Дітво́ра, -ри, ж. соб. Дѣти, ребятишки. Лихо з дітворою та ще з малою. Дітвора сокоче, дітвора клекоче, а мати раденька дітворі маленькій.
Дотовпля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. = дотовплюватися.
Епнтафія, -фії, ж. Эпитафія. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епитафії, засмутився душею.
Заржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. Заржать. Ой заржи, вороний коню, та під круту гору йдучи.
Здійма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. здійня́ти, -йму́, -ме́ш, гл. 1) Снимать, снять. За рученьку візьме, золот перстень здійме. Не здіймай з мене, дідусю, шкури. На поріг ступає, шапочку здіймає. 2) Поднимать, поднять. Гуки до Бога здіймає, Господа з небес благає. Ой казав Криворук, що не здійме орда рук. Орда руки ізняла і козака заняла. Здійміть очі ваші.
Різдвяний, -а, -е. Рождественскій. різдвяни свята. Рождество, рождественскіе праздники.
Солопій, -пія, м. Ротозѣй.
Тупак, -ка, м.
1) Тупое орудіе.
2) Тупой человѣкъ.
Френзлі, -лів, м. мн. Бахрома.
Чкурити, -рю, -риш, гл. Скоро бѣжать.
