Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

облудний

Облудний, -а, -е. Лицемѣрный, притворный. Який тепер світ облудний. Чуб. V. 4. Облудна мова.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛУДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛУДНИЙ"
Багнітувати, -ту́ю, -єш, гл. = багнити. Кіев.
Дякони́шин, -на, -не. Принадлежащій женѣ діакона.
Забесі́дувати, -дую, -єш, гл. Заговорить. Вх. Уг. 238.
Запри́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Заприхотничать.
Мецька, -ки, ж. Названіе овцы. Kolb. І. 65.
Перелісок, -ска, м. Узкая полоска лѣса, вдавшаяся въ поле. Я ходила туди аж до переліска. Зміев. у.
Поодр.. Cм. повідр..
Турлучний, -а, -е. , турлучній, -я, -є. О зданіи: изъ плетня, обмазаннаго глиной. Поп. 52. Турлучня хата. Черном.
Уношення, -ня, с. Внесете: Kolb. І. 262.
Цяцькуватися, -куюся, -єшся, гл. Няньчиться. Наробе лиха, та й цяцькуйся з ним. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЛУДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.