Бондарюга, -ги, м. Ув. отъ бондарь.
Відмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. відімкнутися, -нуся, -нешся, гл. Отпираться, отпереться (о замкѣ). Не відмикається чогось замок: чи заіржавів, чи й зовсім поламався.
Дово́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. довести́ся, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Приходиться, придтися, случаться, случиться, выпадать на долю (безлично). На довгім віку усього доведеться. Не довелось свині на небо дивиться. Так нам довелося. Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться. Чаруй, чаруй, дівчинонько, коли довелося, — уже твоє біле личко з моїм понялося. Доведеться ледачому всю правду сказати. 2) Слѣдовать (къ полученію). Заплатив два рублі, а ще доводиться йому шість. 3) Доставаться, достаться. А їй довелась запаска гарна. Сама, дівко, не вгадала, кому доведешся. 4) Приходиться, придтися, стоить. Бідна козацька голово! Оттак то завсегда доводиться нам та честь та слава! Збоку дивляться люде, дивуються, що блищить, сияє, а в серце ніхто не загляне. 5) Только несов. в. Приходиться (какимъ либо родственникомъ). А Сомко.... доводиться Юрасеві дядьком.
Неприродний, -а, -е. Неестественный, ненатуральный.
Поосмілюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и осмілитися, но о многихъ.
Рама, -ми, ж.
1) Рама.
2) Переплетъ у окна, рама.
3) Зарубка.
Скарбона, -ни, ж. = скарбівня 2. Кидали дари свої в скарбону заможні.
Сучити, -чу́, -чиш, гл. = сукати. Кроять рушники із китаєчки, сунуть торочки з чорного шовку. Сучи, моя мати, восковую свічу.
Хмельниччина и хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго.
Хробот, -ту, м. Хрустѣніе, трещаніе.
