Бровко, -ка, м. Кличка собаки съ большими бровями. Побачила, що ось лежав у бур'яні бровко муругий. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі.
Довгогри́вець, -вця, м. Конь съ длинной гривой. На довгогривця сіла і погнала.
Запізва́ти, -зву́, -веш, гл. Привлечь къ суду. Запізвав мене Степан.
Звоне́ць, -нця́, м. Раст.: a) Rhinanthus crista galli. б) Rhinanthus minor, в) Campanula ranunculoides. Як в житі кукіль, то хлібові покій, а як звонець, то му конець.
Наріка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наректи, -речу, -че́ш, гл. Соверш. видъ употребляется только при двухъ первыхъ значеніяхъ. 1) Называть, назвать. Своє дитя без сорома байстрям нарікає. 2) наречено. Назначено, суждено. Та вже коли наречено емірати, і знахури не відшепчуть. 3) Горевать, сѣтовать. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. 4) Попрекать, упрекать. Не вспів отець і мати за молодого сина подружжя поняти, — а зараз стане (син) хлібом-сіллю нарікати. Ой мені батько так нарікає. Жінка вже поприбірала, кленучи чоловіка та нарікаючи. 5) — на кого, на що. Жаловаться, роптать. Ми своїх будем жен наущати, щоб на тебе не нарікати.
Нестямка, -ки = нестяма. Христя з нестямки добігла аж до комори. У нестямках не знав що робити. З нестямки повернули уростич драла. Нестямки напали. Растерялся, растерялись; забылся, забылись.
Перекинець, -нця, м. = перекинчик. Зопсована дитино вельможних перекинців Кисілів.
Пришивка, -ки, ж. Каждый изъ кусковъ сѣти, изъ которыхъ она сшита.
Розигри, -рів, м. мн. 1) Розыгрышъ. 2) Первый день петрова поста, женскій народный праздникъ въ этотъ день. Зараз у петрівку як заговіли, на самі розигри, тілько що повиймали хліб з печі, Тихон і позабірав його увесь до себе. 3) Бойкое мѣсто. Вн на таких розиграх живе, що хто йде, не мине.
Сталити, -лю́, -лиш, гл. Наваривать сталью. Не буду сокири сталити.
