Возний, -ного, м. Родъ судебнаго пристава при старыхъ судахъ Пан возний позов дасть.
Затя́жни́й, -а, -е. Набранный, навербованный (о войскѣ). 2) Продолжительный, хроническій. Затяжна хвороба. 3) Затягивающійся. Затяжний хомут.
Оплітати, -та́ю, -єш, сов. в. оплести, -ту, -теш, гл.
1) = обплітати, обплести. Виноград оплів навкруги камінь.
2) Уплетать, уплесть, ѣсть съ аппетитомъ. Сидить хазяїн в конці стола, варенички оплітає.
Остопранцюватіти, -тію, -єш, гл. = остобісіти. Мені ця робота вже остопранцюватіла.
Повисаджувати, -джую, -єш, гл.
1) Высадить (многихъ).
2) Выломать, выбить (двери, напр., во множествѣ).
3) Поднявъ, посадить на что (во множествѣ).
Посильняти, -ня́ю, -єш, гл. Укрѣплять. Невидима Божа сила його посилняє.
Строковець, -вця, м. = строкарь.
Темнощі, -щів, ж. мн. Тьма, темнота, мракъ. Ой як зайдеш за хмароньку, стань в темнощі цілий.
Усісінький, -а, -е. Рѣшительно весь.
Четверниця, -ці, ж. Четверка воловъ. Ум. четверни́чка. А в чистім полі близько дороги орет ми плужок четверничкою.
