Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обмарити

Обмарити, -рю́, -риш, гл. Произвести галлюцинацію, обмануть, обморочить. Здавалося шкапа, аж ослін! — аже ж обмарило. Це він не приходив, а так мене щось обмарило. Лебед. у. Блукаю в лісі: відкіля не вийду, знову на те ж місце, неначе нечиста сила обмарила мене. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 17.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМАРИТИ"
Глаза, -зи, ж. = логаза. Вх. Зн. 10.
Жоло́бина, -ни, ж. Долинка между двумя возвышеніями. Лубен. у. Шух. І. 178. Ум. жоло́бинка. Cм. жоліб 6.
Зага́йка, -ки, ж. Замедленіе. Н. Вол. у.
Зір, зо́ру, м. Взоръ, взглядъ. Гляне, — в'яну як від зору злої чарівниці. Млак. 4.
Карапуз, -за, м. Карапузикъ. Діток сплодив двойко: карапузика хлопчика та скверуху дівчинку. К. ЧР.
Нахопити, -ся. Cм. нахопляти, -ся.
Ошморгати Cм. ошморгувати.
Писок, -ску, м. 1) Лицо; морда. Чуб. І. 263. Писок роспустив, як циган файду. Чуб. І. 262. 2) Носокъ косы. Cм. коса 1. Шух. І. 169. 3) Мисокъ на рѣкѣ. Харьк. г. 4) качечі писки. Раст. Alisma plantago. Вх. Пч. І. 8.
Продолубати, -ба́ю, -єш, гл. Проковырять. Начав долубать. Продолубав таку вже дірочку, шо й кулак улізе. Грин. III. 336.
Черенки, -ків, м. мн. 1) Черенокъ (ножа). Cм. черен. Кинув на дорогу черенки зо складного ножика. Чуб. ТІ. 670. 2) Шрифтъ (типографскій).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБМАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.