Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обмарити

Обмарити, -рю́, -риш, гл. Произвести галлюцинацію, обмануть, обморочить. Здавалося шкапа, аж ослін! — аже ж обмарило. Це він не приходив, а так мене щось обмарило. Лебед. у. Блукаю в лісі: відкіля не вийду, знову на те ж місце, неначе нечиста сила обмарила мене. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 17.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМАРИТИ"
Вольнувати, -ную, -єш, гл. Вольничать, своевольничать. Через те чоловік так і вольнує, що Бог милосердний. Чуб. І. 234.
Глузування, -ня, с. Издѣвательство, насмѣшка. На обличчі в мене сором од докору, глузування. К. Псал. 106.
Дослу́хати, -ся. Cм. дослухувати, -ся.
Крагулець, -льця, м. 1) Ястребъ, Nisus communis. Вх. Уг. 324. 2) Родъ звонка или бубенчика на шеѣ овцы или козы. Вх. Уг. 247.
Лапсердак, лапсердик, -ка, м. Родъ длинной верхней еврейской одежды. Левиц. І.
Моту́́́зочка, -ки, ж. Ум. отъ мотузка.
Підсуканець, -нця, м. Родъ кушанья: кукурузная мука, разболтанная въ молокѣ съ водой. Вх. Зн. 49.
Порозбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбитися, но во множествѣ.
Усігди нар. Всегда. Послухавши жука, всігди в гною будет. Ном. № 5984.
Устя, -тя, с. Устье (рѣки). Стор. II. 142.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБМАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.