Відтоптати Cм. відтоптувати.
Гри́цки, -ків, м. мн. раст. Circium canum.
Зазу́ленька, -ки, ж. Ум. отъ зазуля.
Колувати, -лую, -єш, гл.
1) Идти кругомъ, идти по круговой линіи. Горою сонечко колує.
2) Кружить, колесить, дѣлать объѣзды. Хто колує, той вдома ночує. Волю колувати, як просто їхати та бідувати.
Куцик, -ка, м.
1) У древорубовъ-гуцуловъ при распилкѣ дерева на части — болѣе короткіе куски ствола.
2) Короткая куртка. Cм. куцина.
3) Пони, лошадь малорослой породы.
Островя́ниця, ці, ж. 1) Стволъ дерева съ сучками, вбитый нижнимъ концемъ въ землю, — на сучья его набрасываютъ для просушки сѣно. 2) Родъ копны, въ которую складываютъ для просушки снопы конопли.
Печина, -ни, ж. Кусокъ кирпича, глины, отпавшій въ печкѣ. Лежить нелюб у постелі, як печина у попелі. Сіль тобі в вічі та вода та печина в зуби — бранное пожеланіе.
Полягати, -га́ю, -єш, гл.
1) Ложиться. Чорна хмара полягає, милий милу покидає. Косарі косять, а трава полягає.
2) Лечь (о многихъ). Ввесь день весело прогуляли, і п'яні спати полягали. Полягайте, то оддишемо трохи.
3) О хлѣбахъ: вылечь. Ой вернітеся ж, милеє браття, — вже жита поспівають! — «Не вернемся, вже не вернемся, хоч нехай полягають».
Праска, -ки, ж. Утюгъ.
Хряск, -ку, м. Трескъ, рѣзкій звукъ отъ переламыванія, отъ удара грома.
