Зако́нний, -а, -е. Законный. зако́нне сло́во, зако́нні ре́чі. Обрядовыя выраженія, обязательныя при народныхъ обрядахъ, напр. свадебныхъ. Говорили старости законні речі про куницю. Поки староста се законне слово казав, Маруся у кімнаті все поклони била, щоб батько оддав її за Василя.
Колокі́локъ, -лка, м. 1) Ум. отъ колокі́л. 2) мн. Родъ прически дѣвушекъ съ зубчастим проборомъ.
Опрацювати, -цю́ю, -єш, гл. Обработать.
Повкупі нар. Вмѣстѣ. Ми з Катрею зараз зійшли з хати, стали повкупі під дверима.
Подолячка, -ки, ж. = подолянка.
Пожилець, -льця́, м. Жилець, постоялець. Оттакий пожилець наш! шість місяців прожив та й копійки не дав.
Попасти, -су, -сеш, гл. Попасти. Станьмо, братіку, тута, коні попасімо. Нігде... і коня попасти.
Приношати, -шаю, -єш, гл. = приносити. Асаули по улицях пробігали, червонії прапорки у руках приношали.
Санний, -а, -е. Санный. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворіт.
Шаленство, -ва, с. Безуміе.
