Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осокір

Осокір, -ко́ру, м. Осокорь, родъ тополя, Populut alba. ЗЮЗО. І. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСОКІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСОКІР"
Братерній, -я, -є. = братерський. Пийте братернюю кров. Костом. (О. 1861. ІІІ. 31).
Бухкати, -каю, -єш, гл. = бухикати.
Відмиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відмитися, -миюся, -єшся, гл. Отмываться, отмыться. Так заплямив, що й не відмивається.
Журавли́нний, -а, -е. Клюквенный.
Засідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Засідлав собі коника гетьманського. Чуб. III. 294.
Кодільничий, -чого, м. Тянущій канатъ при вытягиваніи невода. Желех.
Оправдити, -ся. Cм. оправдовувати, -ся.
Прозірний, -а, -е. 1) = прозорий. Річок прозірних чисті води. Щог. Сл. 104. 2) Отъ сглазу происходящій. Мил. М. 51, 40, 57. Пристріти.... прозірнії. Мнж. 152. 3) Зрительный. Прозірна труба. ЗОЮР. II. 53. Рк. Левиц. 4) Четкій. Книжка ся прозірна, бо в неї великі букви і мені добре читать. Рк. Левиц.
Рівнява, -ви, ж. Равнина. Лубен. Черк. уу. З'являлись посеред степової рівняви. К. ХП. 65.
Серенити, -ню, -ниш, гл. Напирать. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСОКІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.