Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осторога

Осторога, -ги, ж. Предостережете. К. Досв. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТОРОГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТОРОГА"
Витрушування, -ня, с. Чистка печныхъ трубъ. Мир. Пов. ІІ. 56.
Галитися, -люся, -лишся, гл. 1) Быть глажену галом. 2) = галити 2. На бой дивитись всяк голивсь. Котл. Ен. VI. 67.
До́ма Ii нар. Дома. Чом не хочеш ти робити і дома сидіти? Чуб. III. 148. Батько й мати поїхали до родичів..., дома зосталися хлопці. Ком. II. 68.
Здуби́тися, -блюся, -бишся, гл. Одубѣть. А щоб ти каменем став, а щоб ти здубився! Чуб. І. 89.
Креснути 1, -сну, -неш, гл. Таять. Крига почина креснути.
Мостовни́чий, -чого, м. Смотритель мостовъ.
Поселити, -лю, -лиш, гл. Поселить. Купив маленький шматочок з хаткою і поселив їх. Г. Барв. 544.
Степовик, -ка, м. Житель степныхъ пространствъ. (О. 1861. І. 264.) Та й сам, бачу, степовик. МВ. (О. 1862. III. 74).
Стугоніти, -ню, -ниш, гл. Глухо гудѣть. Коли вони чують — аж стугонить земля. Рудч. Ск. І. 147.
Хвашія, -шії, ж. Полоса, вырѣзанная вдоль выдѣланной кожи. Пас. 158. Там у мене під лавою єсть фатія ременю, заплатив я четвертак. Грин. III. 567. Вообще вырѣзанная полоса кожи. Давай йому кару давать — дерти хвашії і соллю солить, та й знов притулюють, а в другому місті ріжуть. Так, поки і вмер. Грин. ІІІ. 588.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТОРОГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
hit.ua: сейчас на сайте, посетителей и просмотров за сегодня