Змовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать. Брат змовчав, тільки по головці дівчину погладив.
Нявк, -ку, м. = нявкання.
Розгойдувати, -дую, -єш, сов. в. розгойдати, -даю, -єш, гл. Раскачивать, раскачать, расколыхать. Розгойдай трошки гойдалку, а потім ми сами, будемо гойдатися. (Вітри) так розгойдали на морі хвилі, що ще більші як хати ідуть єдна за другою.
Роскиватися, -ва́юся, -єшся, гл. Приняться кивать. Що з того буде, що ви головами роскивалися?
Рухати, -хаю, -єш, сов. в. ру́хнути, -ну, -неш, гл.
1) = рушати, рушити 1.
2) = рушати, рушити 2. На Варуха, як земля рухи. Заходились рухати до господи. Мов би наввипередки з кимсь рухнув додому.
3) Только сов. в. Приняться, начать. Дядина як рухнула плакати.
Скусник, -ка, м. Скусывающій, откусывающій. Ум. скусничок. Налетів же крячок та й іскусничок, іскусив же він усі яблучка.
Стальовий, -а, -е. = сталевий. В мене двері тисовії, в мене замки стильовії.
Тужно нар. Грустно. Як оддам я тебе в службу, головонці тужно. Тужно поглядає.
Фуркнути, -ну, -неш, гл. Полетѣть, слетѣть съ шумомъ. Як черкне мене вгору (рогами підкинув), то я фуркнув, як з лука.
Шухляда, -ди, ж.
1) Ящикъ въ столѣ, выдвижной ящикъ.
3) Шкатулка. Ум. шухлядка.
