Вилупати, -па́ю, -єш, гл. Выламывать. Мої двері вилупали.
Відмовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відмовити, -влю, -виш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Чи не закинути ще раз? — То й закиньмо, — одмовив Панько. 2) Отговаривать, отговорить. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде. 3) Отказывать, отказать. Уранці йде Олеся дружок збірати; куди вступить, усюди одмовляють. 4) Отбивать, отбить. Відмовилась мого любка від мого порога. 5) Произносить, произнесть. Молитву відмовляє і про шахрайство гадає. Жид борухи відмовляє. 6) Заговаривать, заговорить (отъ болѣзни). Я від вас (пропасниць) знаю, од всіх одмовляю: не мучте бідних христіян.
Грому́шина, -ни, ж. Почва, усѣянная мелкими камешками.
Заба́рвити Cм. забарвляти.
Зара́ній, -я, -є. Утренній. Вже на дворі світ зараній.
Засу́шок, -шка, м. Сухарь. Ум. засу́шечок. Дала йому засушечок хліба.
Кликання, -ня, с. Зовъ, призывъ.
Надку́шувати, -шую, -єш, сов. в. надкуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Надкушивать, надкусить.
Правильце, -ця, с. Аршинъ у каменьщиковъ.
Розбовкати, -каю, -єш, гл. Раззвонить, разболтать.
