Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

остаріти

Остаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть. Вх. Уг. 256.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТАРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТАРІТИ"
Гру́ба, -би, ж. Печка для отапливанія, комнатная печь. Чуб. VII. 382. Принеси цеглинку, або кахлю з груби. Шевч. 310. Товстий такий, як груба. Рудч. Ск. II. 201. Ум. Гру́бка.
Де́мки, -мок, ж. мн. Боковыя стѣнки дивана.
Ді́льний, -а, -е. Низменный.
Застоя́ти, -ся. Cм. застоювати, -ся.
Красітка, -ки, ж. = красотка. Желех.
Ма́цу́р, -ра, м. Котъ. Гол. II. 559. Вх. Пч. II. 6.
Навра́тливий, -а, -е. Привязчивый, надоѣдливый. Васильк. у.
Обмовити Cм. обмовляти.
Побахурувати, -ру́ю, -єш, гл. Поразвратничать.
Турчинів, -нова, -ве Принадлежащій турку. Слухай, пані турчинова: привів-єм ті невільницю, аж із Польщі робітницю. Лукаш. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТАРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.