Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окрадати

Окрадати, -да́ю, -єш, гл. = обкрадати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКРАДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКРАДАТИ"
Ґел! меж., выражающее крикъ гусей. Аф. 357.
Запроха́ти Cм. запрохувати.
Кигиця, -ці и киги́чка, -ки, ж. = кигитка. Желех.
Маршува́ти, -шую, -єш, гл. Маршировать. КС. 1882. V. 353.
Нехлюя, -люї, ж. Неряха.
Оборожень, -жня, м. = Оборожина. Желех.
Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.  
Позичати, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1)у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає. Ком. II. 50.
Просурмити, -млю, -миш, гл. Протрубить.
Хортиця, -ці, ж. Борзая сука. Навела хортиця хортенят. Грин. II. 263.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКРАДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.