Занево́лювати, -люю, -єш, сов. в. занево́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Лишать, лишить свободы; приневолить; стѣснять, стѣснить. Заневолив своєю роботою. Заневолять жінку, як понасходяться, що й до печі не можна доступити. 2) Принуждать, принудить. На городі терлиця, чогось милий сердиться, сердиться, не говорить, чорт його зиневолить.
Короваїв, -а, -е. Принадлежащій короваю. Короваєве тісто не замісилося вмісто.
Ломацю́га, -ги, ж. Ув. отъ ломака.
Марнотра́вство, -ва, с. Мотовство, расточительность.
Пелюха, -хи, ж. Пеленка.
Підійматися, -маюся, -єшся, сов. в. підійнятися, -діймуся, -мешся, гл. = підніматися, піднятися. Дим до неба підіймавсь. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. — А я підіймаюсь по дев'яти запорати.
Пообпалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Опалиться (о многихъ), загорѣть (о многихъ). Пообпалювались у дорозі на тих степових вітрах.
Похитнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Пошатнуться, покачнуться.
Туриця, -ці, ж.
1) Самка тура.
2) Грязь, въѣвшаяся въ тѣло, слой грязи на тѣлѣ. Колись і я був біленький як панич, а тепер туриця чорноморська покрила вид.
3) Вотря, мелкія частицы дерева, выпадающія при сверленія.
4) Раст. a) Echinospermum lupulla. б) Xanthium strumarium.
Щина, -ни ж., также и во мн. ч. щини. Урина.