Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окошитися

Окошитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Сдѣлать остановку, стать лагеремъ, стать на стоянку, поселиться. Та й ми, каже, йшли (степом) та тут окошилися; зоставайтесь і ви тут з нами, будемо жити. КС. 1882. ХП. 590. 2)на кому. Отразиться на комъ, пасть на кого. Поли б на йому усе зле окотилось. Харьк. г. Хто виноват, а на мені окотилось. Ном. № 4069.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКОШИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКОШИТИСЯ"
Бздиконути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бздикати.
Гольтяпа́, -пи́, гольтяпа́ка, -ки, ж. = Гольтіпа, гольтіпака. Все з тих гольтяпак, що, попропивавши худобу, служили в козаків по дворах. К. ЧР. 185.
Літа́нья, -ньї, ж. Латанія, молебствіе. Літанью співає. Шевч.
Нашити Cм. нашивати.
Ножні, -нів, м. мн. Ножницы для рѣзанія желѣза. Верхнеднѣпр. у.
Подавитися, -влю́ся, -вишся, гл. Подавиться. Коли ти не подавився своїм словом, то я не подавлюсь тим хлібом, що од щирого серця хотів з тобою поділитись. Стор. II. 20.
Порозвеселятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Развеселиться (о многихъ). Бач, як наші старі порозвеселялися.
Пошастати, -таю, -єш, гл. Походить туда и сюда; пошнырять.
Призабути, -буду, -деш, гл. Нѣсколько забыть. Призабув своє рідне слово. Г. Барв. 489. Тим часом мене тут призабули. Г. Барв. 317.
Спокійнісінький, -а, -е. Совершенно спокойный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКОШИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.