Ганетьба, -би, ж. Сильное порицаніе, поношеніе, стыдъ. Її тільки ганетьбою і можна придавити.
Запе́рти, -ся. Cм. затрати, -ся.
Зві́н, зво́ну, м. и пр. = дзвін и пр.
Здрі́ти, -рю, -риш, гл. 1) Видѣть. Не здрів нічого пред собою. 2) = скліти. Сиди тут та здрій (склій).
Милосе́рдник, -ка, м. Милосердный, сострадательный человѣкъ. Смієшся, зробивши милосердника тираном.
Пальчик, -ка, м.
1) Ув. отъ палець.
2) мн. Въ орнаментѣ при раскрашиваніи посуды или печей: три короткія линіи рядомъ.
3) мн. Раст. Geranium sylvaticum.
Погнівити, -влю, -виш, гл.
1) Погнѣваться. Не погніви: то Бог дав, те й з'їж.
2) Разгнѣвать. Та виломлю калинову квітку та застромлю за білу намітку, щоб сії квітки не подавити, щоб свого роду не погнівити.
Пороспадлючуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Развратиться, испортиться нравственно (о многихъ).
Розгуркотатися, -чу́ся, -чешся, розгуркоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = розгуркатися.
Середульший, -а, -е. Средній. Озоветься менший до середульшого, середульший до старшого.
