Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окостуватий

Окостуватий, -а, -е. 1) Костистый; съ широкими костями. Ном. № 13937. Цей віл худий, але окостуватий. 2) Твердый какъ кость. Окостувате дерево — сокира відскакує. Вас. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКОСТУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКОСТУВАТИЙ"
Білогрудик, -ка, м. Ум. отъ білогруд.
Гевалка, -ки, ж. Мужичка, хамка. Аф. 357.
Запаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. запасти́, су́, се́ш, гл. Запасать, запасти. Чуб. І. 201.
Засма́гнути, -ну, -неш, гл. Загорѣть. Засмаг так. Г. Барв. 209.
Куцохвостий, -а, -е. Съ короткимъ хвостомъ. Вх. Зн. 31.
Німеччина и німещина, -ни, ж. Нѣмецкая земля. Бо ще разів три женюся к Німеччині, в Туреччині. Чуб. В далекій стороні, в якій, — про те не знаю, — мабуть в Німещині, а може і в Китаю. Греб. 379.
Проклювати, -клюю́, -єш, гл. Проклевать. Гусак: «Одчини, луплене теля!» — «Не одчиню». — «Ну, носом проклюю11. Рудч. Ск. І. 40.
Совати, -ваю, -єш, гл. Совать, двигать.
Спільність, -ности, ж. Общность, единеніе. До гурту, до громади, до спільности закликають. К. (О. 1861. І. 311).
Узаємний, -а, -е. Взаимный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКОСТУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.