Калавур, -ра, м. Заимствов. изъ русскаго языка.
1) Караулъ. Ой кругом церини січової калавури стали. Для ночі вдвоє калавури на всіх поставили баштах.
2) Крикъ: караулъ! А він гукає: пробі! калавур!
Лайтук, -ка, м. Молодой козленокъ.
Млі́ти, млію, -єш, гл. 1) Млѣть, замирать, изнывать. Не житиму тепер, а млітиму. Глянув я направо, там росли і мліли на сонці роскішні сади. Світить місяць да не гріє, до дівчини серце мліє. Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Коли б чого не забути, щоб дитина не мліла голодом. 2) Прѣть, увариваться. Каша вже давно мліє.
Окриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. окритися, -криюся, -єшся, гл. Покрываться, покрыться. Дніпр льодом окриється. Ясне небо окрилося темними хмарами. Блискучі будинки, стіни мальовані! Як ви гарно сияєте, окрившись димами. Ранами окрився на війні. Славою окриється козак.
Оттакий, -а́, -е́ Вотъ такой. Оттаке то на сім світі роблять людям люде. Ум. Оттаке́нький, оттакї́сінький.
Поряжатися, -жаюся, -єшся, гл. = поражатися. Ой там братя ряжаться, поряжаються: ой шо ми дамо, подаруємо зятю свойому?
Ридван, -на, м. Дорожная карета, колымага. Поїхала в своїм ридвані мов сотника якого пані.
Розстригати, -га́ю, -єш, сов. в. розстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Разстригать, разстричь.
Рябітися, -біюся, -єшся, гл. Виднѣться въ видѣ отдѣльныхъ пятенъ, точекъ. На горі, далеко за долиною.... щось рябілося, і не пізнати, чи люде ходили, чи товаряка паслась.
Укмітувати, -тую, -єш, гл. = укмітити. От скільки ж нас там було, а нікого ж ви не укмітували, як мене.
