Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

овийка

Овийка, -ки, ж. Раст. вьюнокъ, Convolvulus. Вх. Лем. 441.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВИЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВИЙКА"
Булига, -ги, ж. Раст. Conium maculatum L. Прил. у.
Вертливий, -а, -е. Вертлявый. Ном. № 13618.
Гніздище, -ща, с. ув. отъ гніздо. Чуб. І. 122.
Дойни́к, -ку́, м. = дойняк. Гол.
Засту́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. застуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Простуживаться простудиться. Аф. 438. Трошки застудився та й занедужав. Стор. І. 189.
Лі́титися, -чуся, -тишся, гл. Бѣгаться, быть въ расходкѣ (о коровѣ). Вх. Пч. 5.
Му́жно нар. Мужественно.
Подочитувати, -тую, -єш, гл. Дочитать (во множествѣ). Я подочитував уже всі твої книги.
Ставок, -вка, ставо́чок, -чка, м. Ум. отъ став.
Чепеляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо играть. Музика чепеляє, да так, каже, нешпетно. Рудч. Ск. І. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОВИЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.