Запальо́ний, -а, -е. Запальчивый, часто гнѣвающійся. Там батько й мати такі запальонії, що хоч би тиждень той приймак вижив.
Запіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. запе́рти, -пру́, -ре́ш, гл. 1) Запирать, запереть. Скриплять ворітонька — не можу заперти. людям губа не заперта — равнозн. русскому: На чужой ротокъ не накинешь платокъ. 2) Всаживать, всадить (такъ, что трудно вынуть); затаскивать, затащить куда. Запер таки затичку в пляшку. Як поперли сани, то й не. знаю, куди б заперли, як би люде не зупинили.
За́плітка, -ки, ж. Косоплетка. Cм. кісник. Ум. за́пліточка.
Косорогий, -а, -е. Съ рогами, обращенными въ разныя стороны.
Кубцем-кубцем, нар. Предупредительно, любезно. Так коло дітей, гостей кубцем-кубцем, прикукублю їх: і сякі, і такі, сідайте та балакайте, що там у вас доброго.
Струсій, -я, -є. = струсевий. Струсе перо. 6.
Топтати, -пчу, -чеш, гл.
1) Топтать. годі тобі мишей топтати! — говорятъ тому, кто безъ необходимости топчется, ходить туда и сюда въ комнатѣ.
2) Попирать. Топтати закон. Иногда въ торжественномъ стилѣ вмѣсто топчу, то́пчуть и пр. — топтаю, топтають и пр. Вже тепер правду ногами топтають.
3) Утаптывать; — доро́гу, стежку. Часто ходить, ухаживать. Чи я тобі не казала, кучерявий хлопче, що до мене кращий 'д тебе доріженьку топче.
4) Стаптывать (обувь).
5) Оплодотворять (о птицѣ). Когут топче кури.
Умастити, -щу, -стиш, гл. Умаслить, обмаслить, обмазать.
Чортя, -тяти, с. = чортеня. Вибігло чортя і озирається.
Штрики-брики, мн. Въ загадкѣ: коза.
