Годок, -дка, м. Ум. отъ год.
Индичитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать. Ти якого гаспида индичишся? А вже що отті калістратори всякі!... знаєте, які вони иноді в нас: і чваниться, индичиться.
Канцілюга, -ги, ж. Бранное слово. Аже поти коїла, поки розвела чоловіка з жінкою, канцілюга така.
Карати, -ра́ю, -єш, гл. Наказывать, карать. Було тобі знати, як Байду карати: було Байді голову істяти. Доля карає і вельможного, і неможного. Мене, браття, милосердний Господь б'є й карає: хлібом і сіллю, скотиною і дитиною. Кого Бог кара на світі, то й вони карають. сло́вом карати. Корить, бранить. Він не б'є мене, не лає, він мене словом карає. на го́рлі кара́ти. Предавать смертной казни.
Коростій, -тія, м. Имѣющій коро́сту. Коростій, коростій! веди бабу на постіль!
Надзвича́йний, -а, -е. Необычайный, чрезвычайный. Сталось щось надзвичайне, диковинне — таке, чого ніколи не буває.
Напли́нути, -ли́ну, -неш, гл. = напливти.
Пошматувати, -ту́ю, -єш, гл. Изорвать, изрѣзать на куски. Собака... за запаску і пошматувала.
Прогонити, -ню, -ниш, сов. в. прогнати, -жену, -не́ш, гл. Прогонять, прогнать. Ох, жінко, каже чоловік, проженем ми цього барана. На божеє слово вони б насміялись, дурним би назвали, од себе б прогнали.
Шелепнути, -пну, -неш, гл. Упасть съ шумомъ. Він так і шелепнув у саму середину.
