Безтравний, -а, -е. Лишенный травы. Степ безтравний і безводний.
Дозоля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Допекать, допечь кому нибудь. Хиба я не знаю, як їм (вівцям) оцей дощ дозоля?
Кевкнути, -кну, -неш, гл. Екнуть. Як махнув під бік, то стара й зуби стяла, лиш кевкнуло.
Перестрелювати, -люю, -єш, сов. в. перестре́лити, -лю, -лиш, гл.
1) Перебивать, перебить выстрѣломъ. Перестрелке зайцеві ногу.
2) Стрѣляя, попадать, попасть дальше предмета. Попович стрелив — гору перестрелив.
Позапинати, -на́ю, -єш, гл. 1) Завѣсить, затянуть (напр. тканью — во множествѣ). Нічим ні позапинати дірок, ні позатікати. 2) Застегнуть; сколоть (во множествѣ).
Скакулець, -льця, м. = скакелюха.
Утрапен, утрапний, -а, -е. ? Бог хоч не втрапен, так улучен.
Чепеляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо играть. Музика чепеляє, да так, каже, нешпетно.
Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.
Шпичак, -ка, м.
1) Ростокъ, появившійся изъ земли. Повитикались червоненькі шпичаки пивонії та півників.
