Благовіщний, -а, -е. Благовѣщенскій. На благовіщнім тижні вдовин плуг.
Доріка́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. дорікну́ти, -ну́, -не́ш, сов. в. дорікти́, -речу́, -че́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. Дорік парубок гірко. Мені за вас люде дорікають. А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. «Катре!» — дорікнула мати.
Зозуля, -лі, ж. 1) Кукушка. Зозуля сива, сивесенька. Жує зозуля на високій березі. Знать, добре спить, що не чує, як кує зозуля. Ой став козак царь-зілля копати, стала над ним зозуля кувати. щоб ти зозулі не чув! Пожеланіе смерти. 2) — нічна. пт. Козодой, Caprimulgur europaeus. 3) Названіе вола очень темно-сѣрой масти. Ум. зозулька, зозуленька, зозулечка. Сива зозуленько, не куй жалібненько! Употребляется какъ ласкательное слово для женщины, преимущественно матери. Матусенько ріднесенька, зозуленько милесенька.
Квітчати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Убирать, украшать цвѣтами. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю.
2) Украшать. І волоцюгам помагали рогами людський лоб квічать.
Крушний, -а, -е. = крихний.
Любчи́на, -ни, ж. = любка. Що то за дівчина, що то за любчина?
Маму́лити, -лю, -лиш, гл. Пачкать, гадить.
Проповідь, -ді, ж. Проповѣдь.
Пророчий, -а, -е. Пророческій. Виявив забуту нашу правду своїм пророчим словом. Ти проспівав на всю Україну свої думи пророчі.
