Гу! меж.
1) Ау! А де ти? гу! сховайсь у ліс, а я в траву.
2) Подражаніе гудѣнію, напр. вѣтра. Вітер каже: «гу-гу-гу, сім свит продму». Также о непрерывномъ звукѣ плача: А зузуленька як ку, так ку! а я молода, як гу, так гу!
3) Протяжный выкрикъ при пѣснѣ. І — гу! Загнув батько дугу! Свекор оженився батько утопився.... І — гу!...
Дирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = Деренчати. Коли слуха, — щось дирчить за стіною; оглядується: затичка (у шибці) так і лізе на двір, тягне, видно, хтось. 2) О коростелѣ: кричать.
Друхні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = трухніти.
Імжити, імжу, -жиш, гл. = мжити. Ой у саду дрібен дощик імжить. Ой на горі сніжок імжить.
Кінчак, -ка, м. Мечъ съ узкимъ лезвіемъ.
Княжна, -ни́, ж. Княжна. І княжні своїй маленькій сорочечки шила.
Мося́жництво, -ва, с. Выдѣлка различныхъ вещей изъ желтой мѣди.
Підсукувати, -кую, -єш, сов. в. підсука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Засучивать, засучить, подворачивать, подворотить (рукава, брюки). Штани вибійчані, підсукані аж до колін.
Теплісінький, -а, -е. Совершенно теплый.
Урядувати, -дую, -єш, гл.
1) Отправлять службу.
2) Управлять (о правительствѣ).
