Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гільцем

Гільцем нар. гільцем голий. Совершенно неимущій; голъ, какъ соколъ. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЬЦЕМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІЛЬЦЕМ"
Бархановий, -а, -е. Бумазейный. Шейк.
Вечерішний, -а, -е. = вечірній. Вечерішне молоко. Вх. Лем. 397.
Грудня́стий, -а, -е = Грудуватий. Скаче легенька борона по груднястій ріллі. Мир. ХРВ. 366.
Доколи́шній, -я, -є. По какое время существовавшій; когда то бывшій.
Закандзю́битися Cм. закандзюблюватися.
Заро́шаний, -а, -е. Покрытый росой. Зарошана гречка. Рудан. І. 51.
Кокот, -та, м. Шалунъ, рѣзвое дитя. Менши кокот, менше клопот. Ном. № 13591.
Порклиця, -ці, ж. = порплиця 1. Шух. І. 146.
Тяги 1, -гів, м. мн. = тягеля. КС. 1882. XII. 511.
Цуценячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щенку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІЛЬЦЕМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
hit.ua: сейчас на сайте, посетителей и просмотров за сегодня