Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гірло

Гірло, -ла, с. Гирло, одно изъ устьевъ рѣки. Браун. 5, 6. Друге (судно) дунайське гірло пожерло. АД. І. 188. З Дніпрового гірла широкого випливали. Шевч. 255. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю, свої гірла прочищає, Лиманові закидає. Грин. ІІІ. 592.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРЛО"
Бурлачок, -чка, м. Ум. отъ бурлак.
Жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum. 
Космина, -ни, м. Названіе вола съ неправильно посаженными рогами: одинъ имѣетъ наклонъ впередъ, другой назадъ. КС. 1898. VII. 45.
Одноземець, -мця, м. Единоземецъ, соотечественникъ.
Перегортатися, -та́юся, -єшся, сов. в. перегорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Переворачиваться, перевернуться на другую сторону. 2) Переворачиваться, переворотиться (о листкахъ книги).
Підкурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. підкуритися, -рюся, -ришся, гл. Подкуриваться, подкуриться. Підкурюються од бишихи. Ном. № 8400.
Пробоєць, -йця, м. Пробойникъ. Херс. у.
Стрівка, -ки (= стрілка), ж. 1) Значекъ, вырѣзанный на ухѣ овцы передъ выгономъ въ полонину. Шух. І. 195. 2) Ловушка для воробьевъ. Вх. Пч. II. 15. Cм. стрілка.
Удовецький, -а, -е. Принадлежащій вдовцу или вдовѣ. К. Бай. 78.
Улізти Cм. улазити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІРЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.