Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гичка

Гичка, -ки, ж. 1) Листва на огородныхъ растеніяхъ, ботва. Цибулина гичка. Гн. II. 101. 2) Бумажная или шерстяная нитка навязываемая на руку, какъ симпатическое средство отъ ревматизма. Харьк. 3) Качань кукурузы безъ зеренъ. Угор. 4) Верхняя часть завязаннаго мѣшка выше перевязи. 5) Иронич.: волосы. Ухопив його за гичку. Ум. гичечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГИЧКА"
Грізни́й, -а́, -е́. Грозный, свирѣпый. МУЕ. ІІІ. 136. Здрігнеться од його грізного голосу. К. ЧР. 219. Тую галеру з грізної гармати привітайте. АД. І. 217.
Дззз! меж., выражающее жужжаніе.
Карнавка, -ки, ж. Церковная кружка для сбора денегъ. Всі... клали в карнавку по копійці. Стор. Люде гроші кидали до карнавки церковної. О. 1861. VI. 75. Ум. карнавочка.
Насупуватий, -а, -е. Имѣющій суровый видъ.
Незмінний, -а, -е. Неизмѣняемый; неизмѣнный.
Патичка, -ки, ж. Ум. отъ патика.
Побережжя, -жя, с. Побережье, прибрежье; понизовье. Повій, повій, вітроньку, з побережжя в Литвоньку. Чуб. V. 277. На побережжі пасуть. Ум. побережжячко.
Скліщуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. скліщитися, -щуся, -щишся = склінчатися. Вх. Зн. 63.
Фасола, -ли, ж. Печаль, кручина. Велика у нас фасола. Вх. Лем. 477.
Штола, -ли, ж. 1) Глубокая впадина въ скалѣ. Вх. Зн. 83. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: штола. Скала. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.