Вираховувати, -вую, -єш, сов. в. вирахувати, -хую, -єш, гл. Вычислять, вычислить.
Ді́ятися гл. безл. 1) Дѣлаться, происходить. Не так то діється все скоро. Чудно якось діється між нами. Давно колись те діялось у нас на Вкраїні. То ще тоді діялось, як шкуряні гроші були. Ді́йся бо́жа воля! Что Богъ дастъ!, Какъ Богу угодно! 2) Длиться, тянуться. Лягаймо спати, бо вже давно вечір діється. Чи давно́ ді́ється? Рано еще или уже поздно? 3) До́бре ді́ється. Хорошо живется, хорошо на душѣ. Кому добре діється, той і співає. 4) — чим. Зависѣть отъ чего, происходить отъ чего. Що орють гарно, те діється не скотиною, а справою. Бог його святий знає, чим воно діється, що земля, здається б, однакова, а жито росте не однакове. Не багатством тут діється.
Збо́рчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Патолоч, -чі, ж.
1) Истоптанное поле, потрава.
2) Мѣсто, гдѣ съѣдено хищнымъ звѣремъ животное съ остатками на немъ. (Вовк) тут, бо де б йому діваться, — ось свіжа патолоч. Вовк, казав би, задавив лоша, — була б патолоч.
3) Остатки послѣ сбора конопли.
Перемудрувати, -ру́ю, -єш, гл. Перехитрить, перемудрить.
Покатувати, -ту́ю, -єш, гл. Подвергнуть истязанію, помучить. Ой, ой він мене... покатує.
Прикусити Cм. прикушувати.
Тепліти, -лію, -єш, гл. Теплѣть.
Ув'язь, -зі, ж. 1) Кусокъ ремня, связывающій било цѣпа съ его рукояткой. Ціп на ув'язі довгий. 2) Жерди въ видѣ стропилъ, которыми придавливается сверху стогъ сѣна или соломы.
Чупарний, -а, -е. Опрятный, красиво одѣтый, красиво убранный. Cм. чепурний.
