Гри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Грызть, кусать. Нехай коза іде билини гризти. Кістки гризти. 2) Бранить, пилить. Так що-дня гризе мене, що хоч тікай з хати. Гри́зти го́лову. Распекать, бранить, пилить. Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз. Увійшов старий чогось у хату, а вони й почали гризти йому голову. 3) Мучить, гнести, не давать покою. Совість не дає мені спокою: гризе мене і день, і ніч. Гризе мене одна думка. 4) Тереть, жать, (ногу, объ обуви). Коли б мі гриз чобіт, то б і не жаль, а то ходак та й ще не так.
Дима́рик, -ка, дима́ричок, -чка, м. Ум. отъ димарь.
Дуда́ 1, -ди́, ж. Пошлина за право окрестить дитя. Віднялися за оранди, за жидівські дуди, що терпіли — не стерпіли убогії люди.
Мо́ршень, -шня, м. Башмакъ, сдѣланный изъ цѣльнаго куска кожи.
Почеп, -пу, м. ? = почіпка? сидіти на почепі. Сидѣть на самомъ кончикѣ.
Причмелити, -лю, -лиш, гл. Ошеломить, озадачить. Братікові аж ложка з рук упала, а я стою мов причмелений.
Сичівни́к, -ка́, м. Мочевой пузырь.
Тихісічко нар. = тихісінько.
Токмачити, -чу, -чиш, гл. = товкмачити.
Укуплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. укупи́тися, -плюся, -пишся, гл. Чрезъ покупку земли врѣзываться, врѣзаться своими владѣніями въ чужія владѣнія. Вкуплятися в чужії ґрунта.
2) — у парубки. За троекратное угощеніе парней водкой получать, получить доступъ вл, ихъ среду.
