Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гірник

Гірник, -ка, м. Работникъ въ каменоломнѣ. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРНИК"
Багнути, -ну, -неш, гл. Сильно желать, хотѣть. Мій син багне йти до школи так, що ну! Камен. у.
Вижленя, -няти, с. Щенокъ лягавой собаки.
Гуцу́лок, -лка, м. Маленькая гуцульская лошадь. Желех.
Зашули́ти, -лю́, -лиш, гл. Въ игрѣ въ шуль: бросить палку такъ, чтобы она концемъ подсунулась подъ лежащую на землѣ палку. КС. 1887. VI. 477.
Зневажливий, -а, -е. Неуважительный, пренебрежительный.
Кваситися, -шуся, -сишся, гл. Имѣть кислую мину, хныкать, брюзжать. Желех.
Нашрітка, -ки, ж. Снарядъ для дѣланія дроби.
Неощадність, -ности, ж. Небережливость. Желех.
Похмарний, -а, -е. Пасмурный.
Рипатися, -паюся, -єшся, гл. Часто отворять дверь. Сиди в хаті, не рипайся. Ном. № 13305.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.