Вечеря, -рі, ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. вечерю посилати, носити. Въ канунъ Рождества, послѣ обрядоваго ужина, посылаютъ вечерю (кутю, озварь и пр.) родителямъ, кумамъ, крестному отцу или матери, священнику и пр.: носять ее, обыкновенно дѣти, завязанную въ платокъ или полотенце; тѣ, кому ее приносять, лишь отвѣдаютъ ее и возвращаютъ (для дальнѣйшихъ посѣщеній), подаривъ что либо принесшему. Ум. вечере[о]нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила.
Висвистувати, -тую, -єш, сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл.
1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна.
2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Ворка, -ки, ж. Ворчанье. Випивай, щоб на ворку не оставалось. Ну бо допивай, а то буде чоловіча ворка гнаться.
Назива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. назва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Называться, назваться. А та палиця — пан називається.
Окувати, окую́, -єш, гл. = обкувати. Окує воза, то на чудо.
Пересердя, -дя, с. Гнѣвъ. Пащо ти на мене таке велике пересердиє маєш? и. Въ сердцахъ. Він тоді з пересердя каже: піду сякої-такої При бабу вб'ю.
Підпідьом! меж. для выраженія крика перепела.
Порознімати, -маю, -єш, гл. То-же, что и розняти, но во множествѣ.
Уздоровити Cм. уздоровляти.
Читання, -ня, с. 1) Чтеніе. Яке співання, таке й читання. 2) Считаніе. У нас пінязьки без читаня — безъ счету.
