Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гірняк

Гірняк, -ка, м. Горецъ. Левч. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІРНЯК"
Бадьорно нар. = бадьористо. Ум. бадьорненько.
Варкось нар. = варко 2. Вх. Зн. 5.
Вудила, -дил, с. мн. 1) Узда, уздечка. 2) Въ хвостѣ Большой Медвѣдицы названіе одной изъ меньшйхъ звѣздъ, находящейся между конечной и средной звѣздой. Мнж. 148.
Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче. Чуб. V. 280.
Даре́мно Cм. Даремне.
Дуби́ще, -ща, м. Ув. отъ дуб.
Тутайка, -ки, ж. = туркавка. Вх. Лем. 475.
Фурр! меж. = фрр! Желех.
Чепілик, -ка, м. = чепелик. Взяв ножик чепілик та й відтяв паличку. Гн. II. 25.
Чорнявка, -ки, ж. Брюнетка. У їх була дівка-чорнявка. Ум. чорнявочка. Циганочка-чорнявочка. Млак. 106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІРНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.